iBilingua

Іване, я тут підготувала мішок картоплі і трішки моркви. Коли приїдеш на дачу, забери і завези Лесі!, – сказала по телефону до мого чоловіка мама. – А Валентина Іванівна що, на дачі?, – спитала я Івана. – Так, вона ще вчора туди поїхала на автобусі. Там потрібно було навести порядки, все поховати, поприбирати, посортувати. Я ще здивувалася, як так швидко моя свекруха на ноги стала. Ще тільки місяць тому в стаціонарі була, а тут на тобі, мішками з картоплею керує

– Іване, я тут підготувала мішок картоплі і трішки моркви. Коли приїдеш на дачу,

життєві історії 0

Тепер дружина розповідає мені навіть в подробицях про свої стосунки з іншими чоловіками, і каже, що не проти, якщо і в мене буде особисте життя, але щоб це не вплинуло на наші почуття і в майбутньому, коли вои повернуться з Канади, ми все одно будемо разом. Просто ж ми молоді, щоб так довго бути “монахами”, треба турбуватися про здоров’я, як то кажуть. Оля розповіла, що у неї було 3 романи за цей час. Це боляче, але що можна зробити? Вони збираються на Новий рік приїхати, вперше за цей час

Ми з дружиною одружені 5 роки. У нас є донечка, якій зараз три рочки.

життєві історії 0

Хата в моїх батьків двоповерхова, з гарними ремонтами. Тільки подвір’я треба до ладу довести, – говорив мені ще до шлюбу Олег. Я ж також дівчина з села, тому мені до цього не звикати. Я сама з багатодітної сім’ї. Я середуща, дома з батьками живуть ще дві мої молодші сестрички. Старший брат також вже створив сім’ю на боці. В мане не було вибору, після скромного весілля я пішла у невістки. Я ще дивувалася, чому рідна сестра пішла сама у невістки з таких хоромів. Ірина жила хоч і в трикімнатній квартирі, але зі свекрухою і свекром. Це вже згодом я дізналася, що її мама, ще той експонат

– Хата в моїх батьків двоповерхова, з гарними ремонтами. Тільки подвір’я треба до ладу

життєві історії 0

Підійшовши до будинку, я побачив біля воріт жінку. Я отетерів. Це була вона – моя дружина. Так, моя дружина, тому що, хоча ми з Оленою офіційно розлучені, ми все одно були парою в очах Божих, оскільки ми вінчалися в церкві. Я припаркував автівку і спостерігав за Оленою через вікно, як вона нервово крокувала туди-сюди. В її руках була велика клітчаста сумка. – Невже вона хоче повернутися?, – промайнуло в моїй голові

Хоча моя дружина покинула мене п’ять років тому, я не міг викинути її з

життєві історії 0

Коли велика родина чоловіка вкотре мала зібратися в нас дома, я готувалася два дні. Страв було так багато, що вони не поміщалися на столі. Я була втомлена, але з іншого боку чекала похвали від свекрухи і загалом від всієї родини. Та замість похвали почула критику в свою сторону. – Галинко, ти вибачай, але деякі страви я навіть пробувати не буду, бо вигляд в них так собі. – Після Віри Гаврилівни своє “слово” взяли і інші, що сиділи за столом. Ось і відсвяткували ювілей чоловіка

Таких “господинь”, як ти, мені ще не доводилося бачити на власні очі! Хіба ж

життєві історії 0

Я так Софії і сказала, що ти мачуха. Як ти могла роз’єднати в такий час батька і дитину?, – питала я у невістки. – Це наш з Іваном медовий місяць, а не табір для школярів. Невже не зрозуміло?, – відповідала мені зухвало невістка. В Софії такий вік, що вона всього хоче і я її розумію. Невістка, нова, правда обурюється, бо це ж сім’ї гроші йдуть в іншу сім’ю. Але вона знала, за кого заміж йшла

– Я так Софії і сказала, що ти мачуха. Як ти могла роз’єднати в

життєві історії 0

Мамо, я не буду їсти те, що ти мені приготувала!, – заявила Тетянка. Я ледь не стерпла, бо готувала ці котлети не просто за рецептом її улюбленої бабусі, а й з найвідбірнішого м’яска, яке сама й перемолола. Я дві години біля плити простояла, щоб нарешті “переплюнути” свекруху, але це мені так і не вдалось. А в неділю ми разом з Лідією Степанівно пройшлись по магазинах, де й відкрилась вся правда

– Мамо, я не буду їсти те, що ти мені приготувала!, – заявила Тетянка.

рецепти 0

Цей салат я приготувала через десять хвилин після того, як мені зателефонувала свекруха і напросилася в гості. В її очах я богиня, бо годую її синочка кожного дня ось такою смакотою. Я ж не признаюсь в тому, що приготувати цю смакоту може навіть школяр! Якщо ви ще не куштували, то біжіть мерщій на кухню. Інгредієнти у вашій “білій шафі” точно знайдуться!

Цей салат я приготувала через десять хвилин після того, як мені зателефонувала свекруха і

життєві історії 0

Те, як поводиться з моїми дітьми свекруха, мене просто виводить з себе. Після останнього візиту в неї сина і дочки я не витримала і набрала її номер телефону. – Як мені тепер з цим боротися, Віро Іванівно? Я ж написала вам список правил та заборон. Ви хоч його читали, чи він при першій же нагоді опинився в смітнику? – Свекруха в слухавку лише хмикнула, що ще більше мене роздратувало. Тоді я вирішила використати серйозніші аргументи

Так, я злюся на свою свекруху, яка любить своїх онуків і часто з ними

життєві історії 0

– Такої нудної рідні, як ваша, Юлю, я зроду не бачила! І чому у тебе так мало друзів? Напевно, ти людина якась не така, не товариська і відлюдкувата, – сказала мені свекруха Інна Павлівна після нашого з Вадимом весілля. А вчора прийшла і сказала, що наші сини на її синочка геть не схожі і у неї виникають неоднозначні питання. Каже мені: – Виходь вже на роботу, бо я за аналіз ДНК зі своєї кишені платити не буду, це ти маєш нам довести, що хлопці – Вадимові! На це і витратиш свої перші гроші, як заробиш! Почула мене? Я сховалася у кімнаті. Від Вадиму захисту не дочекаєшся, матуся ж у всьому права. Мої голубці свекруха винесла собакам, сказала, що її син це їстоньки не буде, вона не дозволить. Коли ми з Вадимом вирішили одружитися, Інна Павлівна запитала: навіщо ви робите весілля, якщо ви все одно скоро розлучитеся?

Одружені ми з Вадимом 4 роки. У нас є вже 2 дітей, 2 хлопчики.