Вже три роки ми з чоловіком Валерієм живемо під одним дахом з моєю мамою і бабусею, на їхньому повному забезпеченні. За цей час, що ми одружені, Валера не дав мені грошей ні на одяг, ні на їжу в наш будинок, ні на кишенькові витрати. Так, отримує він зараз небагато, але тисяч 10 гривень на місяць нього виходить. Тим більше, якби він витрачав їх на себе, але ж ні його одягає теж моя мама за свої гроші. А от мої свекри зайняли дуже зручну для них позицію – “моя хата з краю, нічого не знаю”, або “живіть як хочете, але допомоги не просіть”. Вони взагалі не цікавляться нашим життям! Де їхня совість?? Недавно, коли ми були в гостях у свекрів, приїхали повечеряти, щоб не їсти лиш за рахунок моєї мами й бабусі, я не витримала
Вже три роки ми з чоловіком Валерієм живемо під одним дахом з моєю мамою і бабусею, на їхньому повному забезпеченні.…