Я ж думала, що син з невісткою вже забули про ті “цирки”, які я їм на весіллі влаштовала. Та як виявилось – ні. Ми з чоловіком в неділю до них в гості заскочили, щоб онучку поняньчити, а в дітей, виявляється, річниця весілля. – О, ви вчасно. Поїмо і сядемо передивимось наше весілля. Згадаємо цей день разом. – Я стояла, як вкопана. Так мені соромно стало. Я ж і плакала і сміялася, словом, зіпсувала свято і дітям і гостям
Що я тільки не робила на весіллі сина, і плакала, і гучно сміялася, словом, всіляко привертала до себе увагу. Мені…