Я малого на обідній сон вкладала. Свекруха залишилася на кухні сама. Десь через пів годинки я заходжу, а вона бутерброди з ковбасою, домашнім дорогим маслом і помідором наминає. Я не знаю, як так вийшло. Ці слова самі з мене вирвались. – Ви ж казали, що на чужій кухні не ґаздуєте! А чого тоді по нашому холодильнику лазите? Ви туди щось ложили? – Наступного дня вона викликала сина на розмову. Будемо з’їжджати з її квартири!
Мушу вам виговоритися, бо вже не витримую. Надіюсь, що встигну описати свою ситуацію, поки не прокинеться син, або ж гірше,…