Коли Віталик почав просити в мене гроші на телефон, сидячи на диванні з насінням, мій терпець увірвався. Я забрала сина, деякі речі і поїхала до мами. Та там мене чекав “сюрприз”. Мама навіть не дозволила поріг переступити. Так ми з сином і тою сумкою на сходовій і залишилися. – Як? Такого чоловіка золотого покинути? Як таке тільки в голову могло прийти. Я думала, що добре тебе виховала, а ти таке робиш?
Я довго закривала очі на чоловіка, але мій терпець увірвався. Шкода тільки, що мама мене не зрозуміла... Ми з Віталиком…