Мене звати Катя, а мою колишню подругу – Леся. Скільки себе пам’ятаю – стільки й товаришували. Колись були інші ігри: “хованки “,”пекар”, “магазин”, “лікарня” та найкраща – це гра з ляльками. Та ми вже давно не діти. Останнє “спілкування” я не забуду ніколи. Наші діти навчаються в одному класі. Нас викликали на батьківські збори. Я просто не могла змовчати
У кожного своя правда і свій шлях широкий. Хочу розказати про дружбу, яка будувалась ще з дитинства, а зруйнувалась в…