Тату, ти знову не прийдеш на мій виступ? — запитав мій син Максим, і я почув у його голосі вже не образу, а звичайне очікування, що я знову знайду причину не прийти. Я сидів над документами й намагався переконати себе, що ще один робочий вечір важливіший за одну годину з власною дитиною. Але цього разу син не став чекати моєї відповіді. Він просто забрав свій рюкзак і вийшов, а я вперше за багато років зрозумів, що можу втратити не гроші, не можливість, не черговий проєкт, а щось значно дорожче
— Тату, ти знову не прийдеш на мій виступ? — запитав мій син Максим, і я почув у його голосі…