Коротка притча про те, як правильно просити щось у Бога. Головне – не забувайте молитися!

Одного разу Ісус розповів людям, які зібралися довкола нього, ось таку притчу.

– Уявіть собі, – почав він, – пізній вечір. Ви вже готуєтеся до сну.
І в цей час у ваші двері стукають.

Це ваш друг, котрого ви ніяк не чекали такої пізньої години, вирішив завітати до вас у гості. Звичайно, він захопив вас зненацька. Вам нічим його пригостити, бо хліб у вас скінчився.

Що ж робити?

Ураз ви згадуєте про іншого свого друга, котрий живе неподалік. І вирішуєте піти до нього.

Однак уже північ. Ваш інший друг уже давно в ліжку. Через те йому зовсім не подобається, що в таку пору до нього хтось стукає. А ще про щось просить.

Ні, йому не шкода поділитися з вами хлібом, який у нього є. Просто година-бо вже пізня…

Як, ви гадаєте, вчинить ваш друг?

“Іди спати, – майже напевне сонним голосом відкаже він. – І приходь завтра…”

Одначе вам соромно повертатися з порожніми руками. Адже вдома у вас гість, а пригостити його немає чим…

Тому ви не йдете.

І в якусь мить ваш друг розуміє, що робити нічого. Він устає і ділиться з вами хлібом.

– Уявили? – раптом спитав Ісус. – А тепер подумайте: якщо навіть ваш друг, якого ви підняли з ліжка, готовий усім із вами поділитися, то невже ви гадаєте, що з вами не поділиться Бог?

Тому просіть у Бога, і він ніколи вам не відмовить!

Головне – не забувайте молитися…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook