“Одного разу Ісус розповів таку історію”: цю притчу потрібно прочитати і зрозуміти кожній людині!
Заблукана вівця
Одного разу Ісус розповів таку історію.
Жив собі пастух, у череді котрого було сто овець.
Це був дуже добрий і турботливий пастир.
І от якось він помітив, що одна з овечок загубилася.
Можливо, вона просто відійшла від череди й заблукала.
Пастух, звичайно, дуже зажурився. І хоча в нього було ще дев’яносто дев’ять овець, він усе ніяк не міг забути про цю одну пропалу вівцю.
Тому він не махнув на неї рукою. Зовсім ні!
Він пригнав решту дев’яносто дев’ять овець у кошару, а сам вирушив на пошуки пропалої вівці.
Ми не знаємо, як довго пастух її шукав. Коли ж нарешті знайшов, то дуже зрадів.
Бережно піднявши на плечі, пастух приніс її назад до череди.
А своєю радістю він поділився з сусідами.
– Радійте, люди! – сказав він. – Я знайшов свою заблукану вівцю!
І всі раділи разом із ним.
Цю притчу ти можеш прочитати в Євангелії від Луки, глава 15, вірші 3–7.
А знаєш-бо, для людей того часу слово “пастух” (“пастир”) було близьким і дуже зрозумілим.
Кожен знав, що повинен робити пастух.
Він ніколи не кине в біді свою череду. Радше пожертвує заради неї своїм життям, аніж полишить її напризволяще.
Так учинив і сам Ісус, який настільки любить людей, що погодився відійти на небеса за них.
Тому він і сказав одного разу:
– Я пастир добрий. Пастир добрий, який віддасть життя своє за овець…
Отож я раджу тобі обрати своїм пастирем Ісуса Христа.
Тоді ти перебуватимеш під Його охороною, і завжди Він дбатиме про тебе.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
