fbpx
Коли ми під’їхали до пологового будинку, всі родичі Руслана вже були там. Сама ж Олеся час від часу виглядала стурбовано у віконце, і махала нам рукою. Такий натовп під дверима клініки був цікавий всім працівникам, ще б пак – вулик, повз який просто так не пройдеш. Нарешті з’явився і новоспечений татусь. Святкувати це дійство ми відмовились, але не всі такі розумні
Коли ми під’їхали до пологового будинку, всі родичі Руслана вже були там. Сама ж
Я, звичайно, гостей люблю, але коли майбутня сваха приперлася без попередження, мене трохи “смикнуло”. Ще з коридору почала оглядати наше майно. – О, робот пилосос у вас є! Ну це означає, що живете дуже добре. – Потім пройшла у вітальню. Сіли ми за стіл, а вона моєму Івану давай нагадувати про придане. Ми сучасні люди. Я вже давно і посуд для Каті придбала, і постіль, і рушники. Дійшло до того, хто скільки на весілля дарує
Я, звичайно, гостей люблю, але коли майбутня сваха приперлася без попередження, мене трохи “смикнуло”.
Живуть вони зараз втрьох в квартирі Зої Олексіївни і дитинку чекають. Алла виявилася старанною і вихованою невісткою на радість свекрухи. Тільки Зоя Олексіївна в магазин піде за продуктами – приходить, а підлоги намиті все. Поки Антон на роботі пропадає, вони вдома по господарству займаються. Невістка все переживає, що допомогти не може як слід – з магазину сумки притягти, раз в положенні знаходиться, але Зоя Олексіївна і так не натішиться такій турботі від невістки
– Куди ж я тебе запрошу, – сплеснула руками Зоя Олексіївна, у мене ж
Син привів до матері Олену – жінку-розлучену з трирічним сином. Сказати, що Галина була в шоці – нічого не сказати. З сином воювати не стала, але ясно дала зрозуміти невістці, що близьких відносин між ними не буде. Ніколи. Дружині Артема, це було не дуже приємно. Але заради чоловіка вона готова була це терпіти, тим більше свекруха особливо в їх життя не лізла. Сина Ксюши, свекруха не ображала – при зустрічі завжди намагалася сунути чогось хлопчику. Жінка вважала, що діти, на відміну від дорослих, ніколи ні в чому не винні
Галина Іллівна була суворою жінкою. Але справедливою, треба сказати. Правда оцінювала вона всіх спочатку
Мій батько Степан Васильович будував наш будинок майже двадцять років. У батька руки – звідки треба, і будинок вийшов великий і добротний. Є мансарда, камін, великий теплий гараж, сад з багаторічними деревами, лазня. Ціна на ринку нерухомості такого будинку дуже висока! Чоловік Сергій почав водити своїх дружків попаритися в лазні, посидіти в саду і попити пива, кричали до ранку, потім у нас вони і відсипалися.А нещодавно Сергій ошелешив мене запитанням
Коли вони тільки одружилися з мамою, від залізниці (тато – машиніст) отримали ділянку під
Просто хотіла подивитися в очі розлучниці. Скільки разів Ксенія намагалася зобразити в уяві образ незнайомки-розлучниці. І не могла його закінчити
Душа спотикалася об облізлі камені, злісно стирчать зі старої дороги. Місцеві люди називають її
Розгнівана коханка пригрозила все розповісти його дружині. “Вона і так все знає”, – несподівано сказав Віталій. Він був в цьому абсолютно впевнений. А ще був упевнений, що така розумна, добра і розуміюча жінка, як його дружина, обов’язково його простить. І він обов’язково виконає обіцянку, дану синові. Ніколи не піде і не кине їх
Сергійко метався в маренні всю ніч. Температура сорок трималася третій день. Лікар швидкої, який
Я живу в Техасі. Мій другий чоловік – американець. Цього літа я прилетіла додому в Києв на цілий місяць, вийшло, нарешті. Помчала до подруги Валі в гості – вона мочя найкраща подруга ще з університету.  Коли я прилетіла з Америки і зайшла до подруги, то не повірила, як вона так живе! З маленькою донькою на руках. Забігана, втомлена жінка і її чоловік, що сидить в розтягнутих штанях, і грає в комп’ютер… Я присіла на диван, подруга заметушилася з чаєм
Я живу в Техасі. Мій другий чоловік – американець. Цього літа я прилетіла додому
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч, скільки точно було часу він не знав, по годинах ще не розумів, але точно знав, що вже пізно. Тато на кухні вже в третій раз ставив чайник. Він ходив туди-сюди важко ступаючи ногами. Мами не було досі. Так, вона звичайно сказала батькові, що затримається з роботи, але щоб так сильно… На очі хлопчаки наверталися сльози, а раптом щось сталося. Судячи з того, як часто батько прикладав телефон до вуха, додзвонитися до неї він не міг. Нарешті, батько зрозумів, що син теж не спить, підійшов до нього і сів на край ліжка. “Все буде добре”, – сказав батько і погладив його по голові
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч, скільки точно було часу він не
– Я все життя мріяла побачити свою маму, зрозуміти, чому вона тоді мене залишила. Коли мені виповнилося п’ятнадцять, наша нянечка, Євдокія Іванівна, передала мені записку з ім’ям і адресою. Їй колись дала моя бабуся. Вона дуже хотіла тоді мене забрати, але їй не дали. І ось я тут. Ви не бійтеся, я вам тягарем не стану, я подивлюся на вас і поїду. Я в інститут поступила, мені гуртожиток дали
Аліна з дитинства була не слухняною. Мати, яку ростила її одна, не слухалася абсолютно.

You cannot copy content of this page