— Валентино Іванівно, ми не можемо вас тут залишити, — холодно сказала Олена, стоячи
«Антоне, де мої гроші?» — крикнула я в слухавку, але почула лише гудки. Я
«Миколо, нам потрібні гроші, а не твої виправдання про затори!» — різко сказала Валентина,
«Ви ж не забуваєте, кому завдячуєте своєю квартирою?» — кинув свекор, поправляючи окуляри. Я
«Чому ти досі злишся на мене за татові слова?» — кинув Богдан, коли я
– Ольго, я готую вечерю, твій час на кухні закінчився, – сказав Андрій, різко
— Оксано, що ти робитимеш із пам’ятником? Микола ж не Степан! — Лариса нахилилась
«Мамо, нам з Юлею зле, догляньте за онуками», — сказав Тарас, і я відмовилася
Я поїхала до Польщі на рік, щоб заробити грошей. Коли повернулася, то ніжно торкнулася
– Орисю, ти взяла кредит? Ти ж знаєш, що борги – це яма! –