fbpx
Оля вийшла з автівки, взяла сумки, і з чоловіком та дітьми попрямувала до батьківського порогу, на якому вже давно стояла старенька мати. Обійнявшись та поцілувавшись, всі направились до хати. Сестра стала виймати з пакетів продукти: тортик до чаю, як просила мама, і сметанку до салату, бо так люблять її онуки, а в кінці Оля простягнула мамі досить таки великий чек. – Ти не думай, я дещо по акції купила, зекономила тобі грошики
Оля вийшла з автівки, взяла сумки, і з чоловіком та дітьми попрямувала до батьківського
Коли Ольга виходила з автівки, я вирішив не втрачати моменту, і спитав номер телефону. Дівчина довго не думаючи написала його на клаптику паперу, який я потім заніс у свої контакти. Перша наша зустріч була дуже романтичною, ми гуляли по парку, їли морозиво, а ось коли я зателефонував вдруге, мене чекав сюрприз
Коли Ольга виходила з автівки, я вирішив не втрачати моменту, і спитав номер телефону.
Після весілля молодята вирішили жити у батьків Вадима. Та незважаючи на те, що ні свекруха, ні свекор не лізли в їх сім’ю, Уляна все рівно була недовольна. – Ось поясни мені, чому моя мама зі шкіри вилізла, але все ж дала нам на весілля пристойну суму, щоб ми змогли купити житло, а твої батьки замість того, щоб додати, зробили “ведмежу послугу”, приютили нас у себе!
Після весілля молодята вирішили жити у батьків Вадима. Та незважаючи на те, що ні
Того дня я з нетерпінням чекала сина з невісткою. Пару днів перед тим, я зателефонувала Володі, і так досить гучно натякнула, що мамі потрібно фінансово допомагати, я ж то його одна ростила, тепер його черга віддячити. Інна вийшла з дорогої автівки як королева, а за нею мій Володя з трьома величезними пакетами. – Ви щось говорили, що одягти нічого. Ми виправились, і привезли добротні речі. Я вже ходити не буду, а вам в сам раз
Того дня я з нетерпінням чекала сина з невісткою. Пару днів перед тим, я
До засмученої Галини підійшов Ростик. Я одразу помітила, що щось трапилось, адже після декількох слів він почав її обіймати і витирати сльози. В цю ж мить до них підбігли і самі свекри. Тут і я не втрималась. – Ну хіба так можна? У нас весілля, а ви тут цирк влаштували! – Яка ж ти безсердечна, – заявила свекруха, – ти також в любий момент можеш бути на її місці. – Здивувало лише те, що Ростик промовчав
До засмученої Галини підійшов Ростик. Я одразу помітила, що щось трапилось, адже після декількох
Коли ми з мамою переступили поріг, вона на весь голос погукала внучку. – Златко, дивись хто приїхав, – я ж чекала чого завгодно, але не такого продовження, – Твоя “мачуха” повернулася! Бо хіба можна назвати твою маму мамою? Вона ж тебе кинула напризволяще. Тато є тато, він добувач, а не нянька. – Мій Назар ледь стримався. І скажу, що мама після цього моменту і дня у нас не ночувала
Коли ми з мамою переступили поріг, вона на весь голос погукала внучку. – Златко,
З Максимом ми жили, як собака з котом, тому коли випадково познайомилася з Василем, то не роздумуючи почала пускати на нього свої жіночі “чари”. І ви знаєте, це подіяло. Я не зважала, що у нього на той час була дружина і двійко дітей, мені просто хотілося жіночого щастя. Десь через рік Василь наполіг на моєму розлученні з чоловіком. Я погодилася, але на моє прохання покинути і йому дружину – була відмова
З Максимом ми жили, як собака з котом, тому коли випадково познайомилася з Василем,
Ольга того дня не заставила себе довго чекати. Пройшовши у вітальню зняла пальто, і танцюючою походкою попрямувала на кухню. Мій Віталік, побачивши її, засвітився як “мартівський кіт”. Мене така їх поведінка одразу насторожила, але я відігнали злі думки при першій же можливості. Тільки згодом я зрозуміла, що даремно. Ох і “гнала” я свою співробітницю з квартири
Ольга того дня не заставила себе довго чекати. Пройшовши у вітальню зняла пальто, і
Ірина зателефонувала років через шість. Я в той час гостювала у мами, тому з радістю погодилась зустрітися з подругою. – Вибач мене, – найперше сказала Ірина при зустрічі. – Скажу чесно, якби вона не підійшла сама і не заговорила, я б ніколи не впізнала в цій усунутій, і пошарпаній долею жінці, колишню струнку та красиву Ірину. – Я не тримаю зла, і давно пробачила тебе. Ми ж подруги, чи не так?
Ірина зателефонувала років через шість. Я в той час гостювала у мами, тому з
– А ми їсти в цій хаті будемо?, – сказав єхидно Василь, а його Марійка навіть не поворухнулася в той час. Вони чомусь були впевнені, що я повинна біля них на побігеньках бути. Я все розумію, але вибачте мене, це вже не перший день тим “гостям”. У них мала дитина, а мама й пальцем не поворухне, щоб щось приготувати. Мало того, я навіть кашу і молоко для їх сина за свої важко зароблені купувала
– А ми їсти в цій хаті будемо?, – сказав єхидно Василь, а його

You cannot copy content of this page