iBilingua

Попрощатись з моєю дочкою прийшло все село, і не тільки. Степан стояв біля Ольги, чорніше хмари. А мені все не давало спокою одне запитання. – Степане, а де ж Софія та Данило? – Та, яка вже різниця! Зайняті вони, в кожного свої турботи. А Олю вже не повернути. – Я не могла з цим змиритися, і не даремно. Через місяць листоноша принесла мені листа

Попрощатись з моєю дочкою прийшло все село, і не тільки. Степан стояв біля Ольги,

Без рубрики 0

Мої мама й тато любили один одного так, як тільки в книжках пишуть. Сорок років прожили разом, і ми не могли згадати, щоб хтось із них підвищив голос. Все в них було з усмішкою, з любов’ю, обіймалися по кутках, мов підлітки. Три роки тому пішла мати, раптово та тихо. А тато без неї не зміг довго. – Діти, прошу вас усім святим, що є на світі, не продавайте будинок після мене. Це ваше рідне гніздо! – А якщо зараз, поки він міцний, продамо, то добре можемо заробити, – сказав брат. – Я живу у комфортабельній квартирі. Відпочивати їжджу на Гоа

Мої мама й тато любили один одного так, як тільки в книжках пишуть. Сорок

життєві історії 0

Навіть не знаю, що моєму кращому другу Миколі порадити чи підказати. А сталося у його родині ось що. У його батька, дядька Івана, була велика дружня родина – брат і дві сестри, зрозуміло, у всіх діти, двоюрідні брати і сестри. Життя розмітало братів і сестер по різних куточках України, хтось осів на Донбасі, хтось в Одесі, хтось у Києві, хтось на Західній Україні

Навіть не знаю, що моєму кращому другу Миколі порадити чи підказати. А трапилося у

життєві історії 0

А для чого Юлі її зарплата? Я на маршрутку і на “шаурму” їй виділяю. Я ж мама, і краще знаю, як грошима розпоряджатися. Мій чоловік стільки років так прожив, і ніколи й слова не сказав. Молодь же гроші не шанує. А відколи у дочки цей Дмитро з’явився, все пішло наперекосяк

А для чого Юлі її зарплата? Я на маршрутку і на “шаурму” їй виділяю.

життєві історії 0

В середу на роботі я погано почувалася, тому відпросилася у шефа, а дома ледь дійшовши до ліжка, лягла спати, перед тим вимкнувши телефон. Так вийшло, що мій чоловік зараз працює в Польщі. Три тижні він там, а тиждень дома. А свекрусі ніби дах зірвало. Вона спить і бачить, що я наставляю її синку роги. Так було і цієї ночі

В середу на роботі я погано почувалася, тому відпросилася у шефа, а дома ледь

життєві історії 0

Ця історія прогуділа на все наше село. Старший Василь сам себе забезпечував з 14 років, а молодший Юрко, як водиться, вже дуже був розпещений. Друга пізня дитина, він народився, коли мамі було майже 50 років, а старшому на той момент було 30. Ось Юрась і купався в коханні. І настав час ділити майно. Василь відкрив бізнес, купив дві квартири, донька пішла в інститут. Василь і так і так умовляв: хочеш, квартиру перепишу

Ця історія прогуділа на все наше село. Жили-були два брати, старший Василь сам себе

життєві історії 0

Постійно гуляємо з 2-річним синочком на майданчику у нашому дворі. Територія добре впорядкована, є кілька пісочниць, містечко з лазалками, гойдалки, каруселі – все, що треба діткам. У той день була похмура погода. Ми з Арсенієм йдемо з майданчика, я дивлюся – малий мій тягне в руці дивну вантажівку. Наче наша, але щось не те. Почалися дива. А тиждень тому вирахували, що й як. Ходить до нас на майданчик матуся – манерна, доглянута, на пальцях кільця, у вухах сережки

Постійно гуляємо з 2-річним синочком на майданчику у нашому дворі. Територія добре впорядкована, є

життєві історії 0

В той час, поки я лежала в стаціонарі , моя “дорога” свекрушенька встигла переоформити нашу з чоловіком, тільки-тільки куплену квартиру, на себе. Ввечері Ольга Дмитрівна якраз прийшла мене провідати. Я не стрималася, і висловила все, що думаю з цього приводу

В той час, поки я лежала в стаціонарі , моя “дорога” свекрушенька встигла переоформити

життєві історії 0

Дочка в інтернеті якісь нові салати вишукувала. Не кожного ж дня ми знайомимося з майбутнім зятем. Як і домовлялися, о п’ятій вечора пролунав дзвінок. Я на ходу знімала фартушок і бігла до дверей. Чесно, спершу думала, що це якась помилка. Молодша дочка мене ледь до тями привела. Старшій же було ніколи, вона ж закохана

Дочка в інтернеті якісь нові салати вишукувала. Не кожного ж дня ми знайомимося з

життєві історії 0

Номер вигаданий? – я спробував жартувати. – Ні, мій, – і пішла. Забувши про дружину та сина, я здійнявся, окрилений заповітними цифрами Лілиного телефону. А потім я зібрав речі та поїхав на Захід на заробітки. Просто я дружину двічі назвав Лілею

Все почалося два місяці тому. Точно пам’ятаю, що була середа. Я поспішав додому, у