fbpx
Тесть відмовлявся до нас їхати, бо не мав у що взутися. – Ти приїдь, а ми вже на місці щось підберемо. – Приїхав він в шльопках, що розліталися, а погода дощова. Я згадав, що маю на карті зі спортивного магазину бонуси, за які можна було купити взуття. Пішли вони з дружиною на закупи, а повернулися з кросівками за три тисячі гривень. Ті, що за бали можна було придбати, йому не підійшли – по кольору. Це взагалі нормально?
Тесть відмовлявся до нас їхати, бо не мав у що взутися. – Ти приїдь,
Тиждень тому я дізналася, що подруга робила новосілля. Мене на це свято не запросила, ба більше – не знайшлось там місця і для рідної мами Зоряни. Виявляється, запрошена була одна еліта. При зустрічі за тиждень я нічого не говорила, хоча образа була велика. Але коли подруга почала пропонувати мені роботу біля свого свого будинку – я не стрималася. Я “дід”, але ґоноровий. Її насмішка досі бринить в голові!
Тиждень тому я дізналася, що подруга робила новосілля. Мене на це свято не запросила,
Бачила, що змінився Іван, приходив з роботи, не питав: “Що сьогодні на вечерю?” Був ситий. Коли кидала до прання його одяг – чула аромат жіночих парфумів. Та відганяла від себе різні думки, бо знала, що працює у жіночому колективі. Того дня я гуляла з дочкою в парку і побачила Івана – з іншою. Ввечері відбулась серйозна розмова. Та найважчим було те, що Іван нічого не заперечував
Колись я з Іваном жила у маленькій квартирі на краю міста, ділились одним яблуком
У мене дві дочки, але одна, старша, чесне слово, трохи «бракована»! Це ж треба було – приїхати з Італії і прийти до пʼятьох племінників з бананами! Тепер я точно вирішила, що весь будинок залишу Лесі, на Лілю в старості надіятися не прийдеться
У мене дві дочки, але одна, старша, чесне слово, трохи «бракована»! Це ж треба
Недавно в мого сина було весілля, так моя сестра, до того ж, хресна мама, не прийшла на торжество, хоча Остап її особисто запрошував. Вона не може змиритися з тим, що я не забираю маму, якій вже 84 роки, до себе. Але річ в тім, що вона живе в двоповерховій віллі, яку будував наш тато, а я в трикімнатній квартирі чоловіка. Ми оплачуємо сусідці, за допомогу мамі. Але я вважаю, що спадок мені перепаде по-справедливості! Догляд мами тут ні до чого
В мого сина недавно було невеличке весілля. Молодята були у вишитих нарядах. Все було
Тітка Стефа приїхала з сином до нас погостювати. Вона ж з пустими руками ніколи не приїжджає. В нас два хлопці – солодке йде на “ура”. Сам же Денис нічого не купив, тому після сніданку тітка й каже: “Дай хоч на морозиво!”. Я не думала, що ця історія так закінчиться. Він не бідний: жінка по курортах, дорога автівка, квартира, а скупий такий, що стидно й описувати. Та що казати, про нас, він рідній мамі з покупкою телевізора не допоміг
Хочу з вами поділитись історією з життя рідної сестри моєї мами, моєї тітки. Живе
Свати з весіллям сину нічим не допомогли. Для нас це дуже дивно, але я б промовчала, якби не ця ситуація зі сватом, в кінці гостини. Гості тоді вже розійшлися, а він переглянувся, чи нікого нема, і поцупив “біленьку”. Я ж то все бачила, так неприємно стало. Я ще до весілля знала, що будуть “цирки”, коли сваха задзвонила і запитала про “сценарій” торжества. Далекі вони люди, ой далекі. А на поправинах зять ледь не розплакався!
Непрості часи переживає наш народ, але, незважаючи на ці лихоліття, життя продовжується: молоді люди
Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над головою, Богдан би не подався на ті заробітки. Три роки він жив на дві країни, а останній раз коли повернувся, сказав, що має там жінку, яку кохає до безтями і йде до неї. Мені в той час земля з-під ніг пішла. – Як? Двоє дітей, дружина? – Не послухав, хоч як ми тільки не просили з чоловіком. А цього року і молодший Андрійко про заробітки заговорив
Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над
Ні брат, ні сестра, яка вже давно живе в Польщі, зі мною не спілкуються. Всьому виною старенький будиночок, який перейшов мені у спадок від бабусі. Мама з татом знають всю правду, але не хочуть йти проти когось із дітей. Коли прийшлося оплачувати прощальну церемонію, ніхто навіть не спитав, чи є в мене гроші, мені було за них соромно. А згодом спільні знайомі мені переказали слова сестри. “Вона над бабусею добряче попрацювала, щоб забрати все собі!”
Коли пішла з життя моя бабуся, я почувалася дуже погано. Я так сумувала за
Святкували оце на вихідних з чоловіком 30 років спільного життя, син наш з невісткою й онуками-підлітками завітали. Але дуже вже мене засмутили! Принесли свої оті модні суші, а до моїх страв, над якими тиждень стояла, майже не торкнулися, за 200 гривень, які кожному онуку дала, навіть не подякували! А от ми з чоловіком з ностальгією згадуємо сімейні радянські традиції
Святкували оце на вихідних з чоловіком 30 років спільного життя, син наш з невісткою

You cannot copy content of this page