життєві історії 0
– Мамо, ти ж вчора отримала пенсію? Правда? Може, позичиш нам? Для чого тобі гроші. В тебе все є!, – говорили по черзі то дочка то син. Вони прекрасно знали, коли в моїх рухах опиняється хоч і мізерна, але така “помічна” їм сума. І я віддавала, бо ж найрідніші мені люди. В них діти, гроші завжди треба. А одного дня я злягла і мене направили на стаціонар. – Антоніна то приїхала і навіть аптеку привезла. Але цього виявилося не достатньо
– Мамо, ти ж вчора отримала пенсію? Правда? Може, позичиш нам? Для чого тобі
життєві історії 0
Я сьогодні на Старий Новий рік зробила сину і невістці сюрприз і приїхала зі свого райцентру до них в Житомир. Своїм ключем відчинила двері їхньої квартири, наготувала купу всього смачного на Святвечір, чекала їхньої вдячності й радості, а вони сказали, що йдуть у кіно на вечірній сеанс і ніякого Старого Нового року для них немає. Так мені стало сумно й прикро до сліз, а я ще й гроші на продукти витратила. Проплакала сама весь вечір. Завтра все заберу і поїду додому, без запрошення більше ні ногою до них.
У сумці – кілограм борошна для домашніх вареників, торбинка з сушеними грибами, запашні ковбаси,
життєві історії 0
– Любо, ви так шикарно живете, у тебе навіть чоловік ходить до косметолога і на манікюр, у вас шикарна квартира, ви відпочиваєте за кордоном, у вас бізнес, дві машини, а ви їсте оце? – я дивилася на сіру кашу на воді, пів яйця, чай без цукру, сірий хліб – так вони харчуються. Ми приїхали до моєї сестри на новосілля. Люба з чоловіком нарешті переїхали у величезну трикімнатну квартиру в новобудові, яку вони обставили з дизайнером
– Любо, ви так шикарно живете, у тебе навіть чоловік ходить до косметолога і
життєві історії 0
Після прощання з бабусею вся родина обговорювала тему спадку. Я ж не отримала нічого, навіть чайного сервізу, як всі жартували. Але я і не чекала. Хоча ні, якщо чесно, я ніколи не розуміла, чому бабуся Тереза мене не любить, як інших своїх онуків. Таємницю її поведінки мені відкрив тато. – Я з бідної сім’ї, твоя ж мама вважалася завидною нареченою, але зв’язавшись зі мною, вона зганьбила свій рід. Вона навіть не прийшла на наше весілля. І твоя поява на світ не принесла їй радості
Після прощання з бабусею вся родина обговорювала тему спадку. Я ж не отримала нічого,
життєві історії 0
Олю, нехай мала по доброму віддасть гроші, – сказала я в нервах до сестри чоловіка. – Вона не брала! І будеш ще мене чіплятися, я все розкажу мамі. Нехай вона з тобою розбирається. Теж мені, знайшла суму, за яку варто такий кіпіш створювати – 1500 гривень. Чим не гроші!, – наголосила Оля. – Олю, тут навіть не про гроші йдеться. Ти раз це пропустиш, другий і твоя Даринка буде думати, що цупити чужі гроші це норма. Але ви знаєте, це не ті люди, які вчаться і щось в тому тямлять
– Олю, нехай мала по доброму віддасть гроші, – сказала я в нервах до
життєві історії 0
Десь в тисяч 10 ми з Мартою помістимося. Але чуєш, синок, до години часу щоб ти гроші вислав, бо ми вже збираємось на маршрутку до райцентру. Там на базарі якраз є точка зі шпалерами. Ми це швиденько зробимо. Кажуть, священник на нашій вулиці після завтра має бути, – сказала свекруха до Василя, мого чоловіка
– Десь в тисяч 10 ми з Мартою помістимося. Але чуєш, синок, до години
життєві історії 0
– Вікторе! Ти що, знову це в Інтернет виклав?! – я стояла на кухні, знервовано витираючи руки об фартух, коли з телефону долинув знайомий голос мого чоловіка. Він знову щось розповідав у прямому ефірі, але цього разу… Боже, це ж я! В кадрі я пробую якусь зелену суміш, морщусь і кажу: “Це на смак, як слиз з капусти”. Він сміявся. Уявляєте? Сидів у вітальні, реготав і радів, наче щойно виграв лотерею
– Вікторе! Ти що, знову це в Інтернет виклав?! – я стояла на кухні,
життєві історії 0
Оксано, ти мене вибач, але я ніби в 90-ті повернулася, сідаючи за стіл, який ти накрила. Так, олів’є і ми робимо, але воно має подаватися в спеціальному оформленні. Ти взагалі знаєш, що є такі форми для салатів “кільце”? В них все гарний вигляд має. А ті зрази на гаряче, чи грінки з сирковою намазкою? Хто таке в наш час готує? Про канапки зі шпротами я взагалі мовчу. Я відвела Оксану в бік, не при всіх же сказала, тому не було їй за що на мене ображатися
– Оксано, ти мене вибач, але я ніби в 90-ті повернулася, сідаючи за стіл,
життєві історії 0
Ще ж за мамою навіть не остигло! У мене просто слів немає. Ні батька, ні маму чоловіка навіть бачити не хочу, ці люди для мене не існують. Батько з моєю мамою були все життя разом, прожили чудове життя, виросли в любові нас з братом. Моя ж свекруха завжди була і є ось такою собі вільною пані, у постійних сосунках не помічена стосунках. Я це до того, що їхній романчик був просто так. Як мами не стало, то через кілька місяців вони закрутили
Ще ж за мамою навіть не остигло! У мене просто слів немає. Ні батька,
життєві історії 0
– Аню, це що? Мені не здається? Це яєчня з варенкою? – це чоловік тихо і здивовано прошепотів мені на вухо. Я сама кліпала очима, не розуміючи, що відбувається. У них мерседес, апартаменти двоярусні, а гостям ювілею – яйця з ковбасою? У нашому конверті – 100 доларів
– Аню, це що? Мені не здається? Це яєчня з варенкою? – це чоловік

You cannot copy content of this page