– Та невже ти знову не приїдеш? – із помітним роздратуванням запитав мій син
– Антоне, мені дуже незручно про це просити, але іншого виходу зараз просто немає,
– Ти серйозно збираєш валізу? – запитав мій чоловік Микола, коли побачив, що я
– Пані Галино, ви ж не відмовите, – сказав мій зять Андрій, навіть не
– Ти ж не думаєш, що я сидітиму з вашою дитиною? – сказала моя
— Ти ж розумієш, що Андрій має нарешті зрозуміти: далі ми не можемо дозволяти
— Олено, ти не можеш просто сказати мені, що це вже не мій дім,
— Ти ж сам казав, що наш син був твоєю відповіддю на молитви. А
— Уляно, я не знала, що Леонід колись був твоїм нареченим, і якби знала,
— Ти хоч розумієш, що ці гроші ми відкладали на кухню, а не на