– Ти ж заплатиш за нас усіх?, – сказала моя двоюрідна сестра в ресторані. – Ви ж круті, стільки років з чоловіком в Італії пропрацювали. – Ти, Юлю, думаєш, що ми трудилися всі ці роки з Ігорем, щоб приїхати і за рік часу все протринькати? Та в нас діти, яким ми хочемо допомогти з квартирою. Але родичі не зрозуміли нас з чоловіком і образилися. Але хто їм боронить самим в ту Італію їхати?
– Ти ж заплатиш за нас усіх?, – сказала моя двоюрідна сестра в ресторані.
Свекруха моя, одразу скажу, жінка досить заможна. У неї держстаж, причому на керівничій посаді, і пенсія в неї, ну, десь біля 20 тисяч гривень, а то і більше. Коли у неї місяць тому був ювілей, ми з чоловіком їй подарували золотий ланцюжок і підвіску, вона дуже давно хотіла. А вчора був у мене день народження, і свекруха мені подарувала кулінарну книжку. Причому не найдорожчу, не найгарнішої якості, і це при тому, що вона прекрасно знає, що я практично не готую і не збираюся ніколи цього робити
Свекруха моя, одразу скажу, жінка досить заможна. У неї держстаж, причому на керівничій посаді,
За місяць до весілля тесть явно дав мені зрозуміти, що не зможе оплатити торжество в повному обсязі, як ми домовлялися раніше. Я скасував весілля, хоч як би це гірко не було. Я не чекав такого підступу від батьків Руслани, а ще мене здивувало те, що по всьому місту вони про мене розпускають чутки, ніби то я “кинув” їх доньку через надмірну жадібність. Але це не правда. Ми не розійшлися, а просто перенесли весілля на невизначений термін
За місяць до весілля тесть явно дав мені зрозуміти, що не зможе оплатити торжество
— Доцю, або ви мені доплачуєте п’ять тисяч гривень за те, що я готую, або давайте якось інакше. Я більше не можу стояти біля плити по кілька годин щодня. Куплю собі маленький холодильник у спальню і готуватиму тільки для себе. До мене в трикімнатну квартиру переїхали жити дочка і зять, а у свою двушку пустили сина з невісткою. Тепер вони живуть зі мною. Так, мені фінансово легше. Вони оплачують комуналку, купують майже всі продукти. Але оскільки вони вдвох працюють, а я вже на пенсії, мені приходиться готувати на всю родину. Я вже дуже втомилася. Виявилося, що мій зять дуже-дуже багато їсть
— Доцю, або ви мені доплачуєте п’ять тисяч гривень за те, що я готую,
Вчора сестра чоловіка зі своїм чоловіком запросили нас в ресторан. У них була річниця весілля, 15 років. Ми посиділи, а потім вони дали нам окремий рахунок, де ми з чоловіком наїли всього на двох плюс з нашою маленькою донечкою на 7 тисяч гривень. Вони сказали, що зараз важкі часи, і ми самі за себе маємо розрахуватися. Чоловік мовчки поліз до кишені, а я йому закотила сцену
Вчора сестра чоловіка зі своїм чоловіком запросили нас в ресторан. У них була річниця
І тут свекруха як захихикає вчора за столом. Ми вечеряли у неї. Я, чоловік і двоє дітей. Вона нас запросила. А захихикала вона тому, що я їла булочку, про яку вона говорила на початку вечері, що вона пісна. І тут вона видає: — Оленочко, а я ж пожартувала, я ж туди молочко поклала і вершкове маслечко. Ти думаєш, чому вона така смачна вийшла? Їж, їж на здоров’ячко. Не вигадуй ото зі своїми тими постами. Ти і так у нас така худесенька, як тростиночка
І тут свекруха як захихикає вчора за столом. Ми вечеряли у неї. Я, чоловік
— Доню, ти доросла, ти пожила в цій квартирі, поки не стала на ноги, а тепер, будь ласка, звільни її, а в ній буде жити Богдан, мій майбутній чоловік. Я відпрацюю по контракту ще три роки, приїду додому, і ми з ним одружимося. Мені довелося дуже швидко з’їхати на орендовану кімнату.
Моя мама 10 років працює в Іспанії. Коли я закінчила університет, вона мені купила
От чесно вам скажу на початку моєї життєвої історії: на квартиру моїх батьків ми з чоловіком не розраховували, збирали на свою. І так, ми намаялися по чужих кутах, але через 7 років у нас уже була своя трикімнатна квартира. Щоправда, ще років зо п’ять ми виплачували борги. І ось тоді моя мати намагалася шантажувати мене своєю квартирою
От чесно вам скажу на початку моєї життєвої історії: на квартиру моїх батьків ми
– Мамо, я всиновила дитину зокрема і тому, що ти мене  про це просила і дуже переживала, що мої материнське покликання не реалізується і мені в старості ніхто склянки води не подасть! – нагадала я мамі. – І де твоя обіцяна допомога??? Сина свого я не народжувала, Ромчик у мене прийомний. І я його взяла, коли мені самій було вже 32 роки і я точно знала, що самій мені стати мамою не судилося
– Мамо, я всиновила дитину зокрема і тому, що ти мене  про це просила
Ми з чоловіком три роки живемо в старій хаті в селі, яку нам дали родичі. Тут немає ніяких умов і зручностей. Чоловік заробляє копійки на підробітках. Я чекаю дитинку, але жити тут іду сил немає. Я зібралася тікати в місто
Ми з чоловіком три роки живемо в старій хаті в селі, яку нам дали

You cannot copy content of this page