Я така собі “золота невісточка”. На дачу мчу за першим покликом, перед всіма родинними святами допомагаю Олені Василівни приготувати і накрити на стіл, а потім ще й прибрати. Свекруха мене любить – не те слово!  Але от грошей нашої родини я не бачу – половина наших заощаджень йде саме на свекруху та її родину, я не знаю, що з цим робити
Розповім вам свою історію і сподіваюся на поради. Я така собі “золота невісточка”. На
В той час як невістка поїхала на місяць в Польщу на заробітки, я вирішила перебратися в квартиру до сина і онука. Я їм і готувала і прибирала за ними, бо хлопці є хлопці. Володя ж при кожній телефонній розмові про мене мовчав, що мене дивувало. А одного разу при відеодзвінку Наталя на стільчику у вітальні побачила мій одяг. Ви собі не уявляєте, як мені стало після цього на душі неприємно. То хто я для них є?
Невістка моя вчителька, ось на літні канікули вона цього року вперше зі своєю подругою
А як ти хотіла? Це ж твоя мама. Мусиш доглядати!, – сказала мені тітка, коли я розридалася їй в слухавку, що вже не маю сил і думаю над тим, щоб призначити маму в будинок для літніх людей. То як мене в шістнадцять виставити за поріг без копійки, то нормально. – Олег же сам на ноги став і освіту здобув і квартиру купив. І ти зможеш, – сказав тато. Я здобула і освіту і квартиру, але немає єдиного – сім’ї. Ось тому тепер все кидати заради мами, яка і грама любові мені не подарувала, я не збираюся!
Моїй хресній не сподобалось те, що я шукаю заклад, куди хочу прилаштувати свою маму.
Свекор зібрав в сумку найнеобхідніше і покинувши дружину переїхав жити до моєї мами. Ой, що тоді було. Свекруха ж без чоловіка і хліба не вріже, а тут на тобі, пішов, ще й назавжди. Але замість того, щоб винити себе і мінятися, крайньою вона зробила мене. – Це твоя дружина у всьому винна. Якби Анна не з’явилася в нашому житті, то твій би тато зараз був біля мене, – вигукувала Любов Павлівна Василю, коли той привіз їй продукти. Я ж в той час сиділа в автівці бо не знала, яку реакцію чекати від свекрухи
– Це твоя дружина у всьому винна. Якби Анна не з’явилася в нашому житті,
Ну ось, минув рік, як ми з Микитою одружилися і свекруха взяла у борг на ремонт своєї квартири наші 300 тисяч гривень, які нам подарували на весілля. Я тоді вирішила бути хорошою невісткою і погодилася. Але я казала Микиті, що моя мрія витратити ці гроші на нашу спільну подорож у Франці, від цього не зникає. У вересні нам з чоловіком випадає така можливість, і ми би могли поїхати, але замість того я подала на розлучення. Бо поговорила про ті гроші з Наталею Борисівною. Що вона мені заявила – ви навіть не уявляєте
Зі своїм коханим хлопцем, перш ніж одружитися, я зустрічалася два роки. Рік ми вже
Приїхала невістка зі столиці і перестала мене мамою називати. Ну звісно я образилася. Ну а як? Вісімнадцять років я була мамою, мій чоловік татом, а тепер на тобі, Ромою Федорівною стала. Певне я перехвалила Олю. Шустра вона дівчина, все в руках горить, і чоловіком вміє закерувати. Але як тепер буде, одному Богу відомо. Найбільше перед сусідами і ріднею соромно. Я надіялася, що Оля одумається, але останні події показали, що навряд чи
Приїхала невістка зі столиці і перестала мене мамою називати. Ну звісно я образилася. Ну
Після того, як ми з чоловіком переїхали жити до свекруха, господарство з трьох курок і кота виросло до: качок, гусей і навіть поросяти в хліву. Сама ж Анна Гаврилівна рукава закочувати і працювати не звикла. Коли жив її чоловік, то тримав господарство, але сам його і обходжував. А тут ми на горизонті появилися, ще й чоловік такий, що лишнього не скаже, бо це ж його мама. Але “їздила” свекруха на нас не довго
Після того, як ми з чоловіком переїхали жити до свекруха, господарство з трьох курок
Хату мама записала на Мирона, бо він ж біля неї, ложку води подасть, але як прийшлось до тої “ложки”, то я мусіла приїхати. Коли мами не стало, все лягло на мої плечі. В мене пенсії тої, як кіт наплакав. Але треба ж все організувати по-Божому. Брат і копійки не дав на прощання, бо він краще за ті гроші до магазину сходить. Я ж зі своїми дітьми все організувала. Але ще і сорок днів не минуло, як по селу пішли слухи, що мама одна нас виховувала, все життя нам присвятила, а ми такі-сякі, дуже “бідно” провели її в останню путь
Все село тоді гуділо, що ми маму провели в останню путь, зекономивши на всьому,
В Італії ці десять років я як заробляла, так і тратила. В Україні мене чекала шикарна трикімнатна квартира, яку пообіцяла на мене переписати хресна мама, в якої ніколи не було сім’ї. Так я б і жила в “тумані”, якби одного дня не привезла до батьків на знайомство свого поляка Адама. Зайшли ми і до хресною, де двері нам  відчинила моя двоюрідна сестра. Виявляється, вони дві за мої гроші живуть, але хто “стакан води” подає, тому й квадратні метри. Повернулися ми в Італію з нічим
Я більше десяти років провела на заробітках. Я мала свою квартиру, але вона однокімнатна.
Ой, це була помилка приводити дитя на світ в такому віці. Ти Надійку залюбиш і що з неї виросте. Йди на роботу і дай дитині самій приймати рішення, – сказала мама Тараса. Мені неприємно таке чути. Я живу і дихаю дочкою. Поки я буду мати таку можливість, я буду поруч. А свекруха каже, що таким ставленням я заслужу те, що Тарас і мене покине. Але що вона хоче? Щоб я шкарпетки йому на ноги одягала? В мене є дитина, якій потрібна мама зранку до ночі. Ні, я догоджаю і чоловіку. Я готую, прибираю, печу. Тараса нічого не хвилює, він приходить з роботи і лежить на дивані, я ж такої можливості не маю
– Це була погана ідея в такому віці маля на світ приводити, – сказала

You cannot copy content of this page