Я зайшла зробити собі чай, а свекруха натиснула на кнопку виклику. – Ой, Валю, як здоров’ячко? Що поробляєш? Огірки консервуєш? Ааа, діти сильно люблять за твоїм рецептом! Ну так, так, діти гарно виховані, і розуміють, що прийде зима і треба буде щось їсти. Ну твоя доця молодець. Цінує працю старших. Ой, ні-ні, Валю, в мене не так невістка вихована. Я не знаю, може в свахи так завжди було, що купляли взимку і гроші тратили, і моя така ж. Сама не робить і мені не дозволяє. – Ви знаєте, я вже те приготування чаю так розтягувала, бо хотілось мені ще щось про себе цікавенького почути
Ми живемо на орендованій квартирі, тому з тими закрутками нема як возитися. Але свекрусі
Коли я після розлучення хотіла забрати своїх дітей і переїхати в нову квартиру, Світлана раптом повелася інакше. Я дізналася, що вона також налаштувала дітей проти мене. Вона стверджувала, що я ще не зовсім стала на ноги і виглядаю так, ніби зараз впаду. – Я їх тобі не віддам, ти погано виглядаєш!, – сказала вона мені якось так зверхньо, і я зрозуміла, що все погано. Роман робив усе, що казала йому мати, і практично не спілкувався зі мною
Довгий час я мала підтримку від свекрухи, але після розлучення все змінилося. Якийсь час
Це був звичайний суботній день, коли хтось подзвонив у двері. Я відкрила, а за ними стояла молода дівчина, якої я ніколи раніше не бачила. Вона подивилася на мене трохи схвильовано і сказала: “Привіт, я Дарина. Я дочка Захара”. Я стояла сама не своя десь хвилину. Дочка Захара? Що вона має на увазі? Що це за нісенітниця? Це жарт чи прихована камера? Я подивилася на неї, сподіваючись, що вона почне сміятися. Але нічого подібного не сталося
Я жила мирним сімейним життям з чоловіком і двома дітьми. Але в один день
Син з невісткою були в своїй кімнаті, і давай розпитувати сина що й до чого, бо йшов на заняття в гарному настрої, а повернувся в не дуже. Ясна річ, що я також хотіла висказати свою думку і зі своєї кімнати, не підіймаючись з дивану, почала повчати, як онука, так і його батьків. – О, придумав. Що це за вибрики такі. Хочу йду, хочу не йду! Треба, синок, треба!, – пояснювала я, а з кімнати сина у відповідь почула: “Назаре, закрий двері, бо сил вже немає!” Двері рипнули і я зрозуміла, що від мене в цій квартирі не потребують порад
Я сиділа в своїй кімнаті і дивилась по телевізору улюблену передачу, як в квартиру
Як то так, ти не дочекалася Вадима і сама сіла до вечері? Олесю, щоб це мені було останній раз, ти мене почула? Це не по-сімейному, не по-людськи. Ви сім’я, повинні разом снідати і вечеряти. Це не обговорюється, – сказала мені Ліда Семенівна таким голосом, що я ледь не заплакала. Я вже про себе в спальні проговорила, що була ну дуже голодна, бо зранку не встигла поснідати, а на роботі була “запара”
– Як то так, ти не дочекалася Вадима і сама сіла до вечері? Олесю,
Такі гроші тратити на оренду житла це необдумано. Але нехай там, я з цим якось та й змирилася. Але те, що твоя Юля і поприбирати сама не може, ну це вже перевершило всі мої очікування. Святославе, спусти свою дружину на землю, бо злетіла вона так високо, що коди прийдеться падати, буде, ой як не приємно, – сказала свекруха ніби то як сину, але щоб чула і я – винуватиця всього цього
– Такі гроші тратити на оренду житла це необдумано. Але нехай там, я з
От не знаю, чи мене хтось тут зрозуміє, але вірю, що такі знайдуться і розраховую на підтримку і поради. Я ж бачу, як вони там справляються, яка з чоловіка природжена домогосподарка! Він ніколи не прагнув працювати. Я все тягла сама, його і дітей. Я сама заробила собі на цю омріяну подорож у Францію. І зустріла тут Еріка. Я хочу залишитися. У нас кохання з французом, я буду управляти його магазином і сторінками крамниці в соцмережах, і утримувати свою родину в Україні – маму, чоловіка і трьох дітей, Ерік зовсім не проти! Згодом, коли мої домашні звикнуть і приймуть, поїду щоб розлучитися
От не знаю, чи мене хтось тут зрозуміє, але вірю, що такі знайдуться і
Ну і для чого витрачати такі гроші, синок? Скажи щось Марусі! Та свасі вже нічого не допоможе. Ви б за них могли собі ще одну квартиру купити і здавати в оренду і жити без проблем. А так що?, – сказала моя свекруха до чоловіка, а телефон був на гучномовці. То як все добре було, то так хвалилися сватами, які приємні люди, як багато і для них роблять і для нас
– Ну і для чого витрачати такі гроші, синок? Скажи щось Марусі! Та свасі
Наталю, ти спершу в собі розберися! Від хороших дружин чоловіки не тікають. Ти б йому щось смачне приготувала, придобрила б і все б було у вас чудово, – сказала мені по телефону бабуся чоловіка, якій вісімдесят років. – Та у нас би все було добре, якби ви його до себе через день не гукали і не підкормлювали. Бабуся щось ще хотіла мені говорити, але я вимкнула телефон, бо такі вони люди, що навіть через телефон негативом віє
– Наталю, ти спершу в собі розберися! Від хороших дружин чоловіки не тікають. Ти
Що чоловік собі надумав – не можу зрозуміти, тому й пишу сюди. Мені здається, десь мене збираються обвести навкруг пальця з цією нерухомістю, от самі посудіть. Розповім спочатку. У мене з чоловіком Василем досить велика різниця у віці. Мені 35 років, чоловіку 57. Свого часу рідня дуже мене відмовляла від такого шлюбу, але я нікого не послухалася, бо між нами з чоловіком було велике кохання. потім з’ясувалося, що чоловік просто не хотів витрачати свої гроші і обманював мене. Я просто випадково дізналася, що на банківському рахунку у Василя є сума, вдвічі більша за вартість квартири
Що чоловік собі надумав – не можу зрозуміти, тому й пишу сюди. Мені здається,

You cannot copy content of this page