iBilingua

Приїхала невістка зі столиці і перестала мене мамою називати. Ну звісно я образилася. Ну а як? Вісімнадцять років я була мамою, мій чоловік татом, а тепер на тобі, Ромою Федорівною стала. Певне я перехвалила Олю. Шустра вона дівчина, все в руках горить, і чоловіком вміє закерувати. Але як тепер буде, одному Богу відомо. Найбільше перед сусідами і ріднею соромно. Я надіялася, що Оля одумається, але останні події показали, що навряд чи

Приїхала невістка зі столиці і перестала мене мамою називати. Ну звісно я образилася. Ну

життєві історії 0

Після того, як ми з чоловіком переїхали жити до свекруха, господарство з трьох курок і кота виросло до: качок, гусей і навіть поросяти в хліву. Сама ж Анна Гаврилівна рукава закочувати і працювати не звикла. Коли жив її чоловік, то тримав господарство, але сам його і обходжував. А тут ми на горизонті появилися, ще й чоловік такий, що лишнього не скаже, бо це ж його мама. Але “їздила” свекруха на нас не довго

Після того, як ми з чоловіком переїхали жити до свекруха, господарство з трьох курок

життєві історії 0

Хату мама записала на Мирона, бо він ж біля неї, ложку води подасть, але як прийшлось до тої “ложки”, то я мусіла приїхати. Коли мами не стало, все лягло на мої плечі. В мене пенсії тої, як кіт наплакав. Але треба ж все організувати по-Божому. Брат і копійки не дав на прощання, бо він краще за ті гроші до магазину сходить. Я ж зі своїми дітьми все організувала. Але ще і сорок днів не минуло, як по селу пішли слухи, що мама одна нас виховувала, все життя нам присвятила, а ми такі-сякі, дуже “бідно” провели її в останню путь

Все село тоді гуділо, що ми маму провели в останню путь, зекономивши на всьому,

життєві історії 0

В Італії ці десять років я як заробляла, так і тратила. В Україні мене чекала шикарна трикімнатна квартира, яку пообіцяла на мене переписати хресна мама, в якої ніколи не було сім’ї. Так я б і жила в “тумані”, якби одного дня не привезла до батьків на знайомство свого поляка Адама. Зайшли ми і до хресною, де двері нам відчинила моя двоюрідна сестра. Виявляється, вони дві за мої гроші живуть, але хто “стакан води” подає, тому й квадратні метри. Повернулися ми в Італію з нічим

Я більше десяти років провела на заробітках. Я мала свою квартиру, але вона однокімнатна.

життєві історії 0

Ой, це була помилка приводити дитя на світ в такому віці. Ти Надійку залюбиш і що з неї виросте. Йди на роботу і дай дитині самій приймати рішення, – сказала мама Тараса. Мені неприємно таке чути. Я живу і дихаю дочкою. Поки я буду мати таку можливість, я буду поруч. А свекруха каже, що таким ставленням я заслужу те, що Тарас і мене покине. Але що вона хоче? Щоб я шкарпетки йому на ноги одягала? В мене є дитина, якій потрібна мама зранку до ночі. Ні, я догоджаю і чоловіку. Я готую, прибираю, печу. Тараса нічого не хвилює, він приходить з роботи і лежить на дивані, я ж такої можливості не маю

– Це була погана ідея в такому віці маля на світ приводити, – сказала

життєві історії 0

Невістка образилася, бо її донечці я “грушки і яблучка” купувала, а онучці від доньки аж однокімнатну квартиру подарувала. Але Ірина сама винна. Не потрібно було з першого дня в невістках подарунками перебирати. То їй підгузки не підійшли, бо висип з’явився, то костюмчик старомодний. Навіть “дві тисячки” в конверті, на день народження сину її не влаштували, бо мало. А ми що, мільйонери? Та дякувала б за це. Мою ж Орисю вона “блудною дочкою” назвала, бо та в подолі від одруженого чоловіка принесла!

Невістка образилася, бо її донечці я “грушки і яблучка” купувала, а онучці від доньки

життєві історії 0

Ми провели маму в останній путь, все зробили, як годиться. Хату ж вирішили закрити на ключ і нічого в ній до сорокового дня не чіпати. Саме перед тим днем вона мені і приснилася. Це було дивно, бо великого зв’язку в мене з нею ніколи не було. Мама була актриса і своє життя присвятила театру. “В кишені мого святкового одягу лежить каблучка! Ти знаєш, що з нею робити”. Ми ледь дочекалися того дня, щоб всім разом повернутися в село, але в шафі нічого не було. – Мама сказала “святковий одяг”?, – перепитала сестра. І тоді ми все зрозуміли!

Я не знаю, чи передам все в своїй розповіді правильно, але те, що я

життєві історії 0

Після розлучення Олег на мене образився, бо він до останнього надіявся, що я пробачу йому походеньки “наліво”. Про це просили і його батьки. – Ну молодий, оступився. Всі чоловіки одинакові. Ти думаєш мій святий? Та нема таких. Треба просто вміти з таким життям миритися. – Але я не збираюся з цим миритися і крапка!, – відповіла я свекрусі. Син був розчарований в свій день народження, бо чекав від батька уваги, але вигляду не подав. А ввечері до нас на каву забігла колишня свекруха

– Ось якби ти нас послухала і того дня пробачила Олега, то б цих

життєві історії 0

Після чергової “бурі” дружина сказала, щоб я обов’язково сходив до священика на сповідь. Звісно, я не пішов. А в середу приходжу з роботи, а він у рясі, сидить на нашій кухні і чай п’є. – О, добре що ти не забарився після роботи, бо отець Володимир трохи спішить, – сказала дружина. Я не смів біля нього перечити, тому почав його слухати, але довгою розмова не була. Вилетів я з квартири навіть шнурки не зав’язав

Після чергової “бурі” дружина сказала, щоб я обов’язково сходив до священика на сповідь. Звісно,

життєві історії 0

Ми не хочемо до молодих лізти, щоб потім не нарікали, – сказала сваха. Та буде гірше, як моя Світлана його з квартири прожене, і Ігор в них осіяє, бо куди подінеться, свого житла в нього немає. Але свати поки все “добре”, сидять тихо. А вже десь два місяці, як я не ношу дочці торби. Я сказала, щоб приходили їсти ввечері всі, окрім зятя звісно, до нас з чоловіком. Я наготую напечу і так мені спокійніше бо і онуки ситі, і цьому Ігорю я не догоджаю. Питаю якось дочки, чим він вечеряє, каже, що мівіною. Мені, якщо чесно, байдуже

Я в квартиру дочки навіть приходити не хочу. А все через зятя, який дуже