iBilingua

Я вже й забула про той ювілей, як до мене після церкви Юля підійшла. Виявляється, Орися, ювілярка, всім почала в родині жалітися, що ми такі невдячні зі Степаном, бо поклали в конверт двадцять гривень, а наїли на цілу десятку тисяч. Як я зрозуміла, хтось їм підклав таку “свиню”, але чомусь Орися відразу на нас пальцем тикнула. Я ще її не бачила, але мені так і хочеться спитати, чому вона така впевнена, що це саме ми таке зробили. Та якби там не було, я знаю звідки “ноги ростуть”

З того ювілею минув місяць. Я вже й забула про нього, та чутки, які

життєві історії 0

Моя дочка зовсім не розуміє, що коїть. Замість того, щоб сидіти вдома і піклуватися про сина, вона вирішила відправити чоловіка у відпустку по догляду за дитиною! Що це за дивні часи настали?

Я була спантеличена рішенням дочки. Вона хоче повернутися до роботи, а її чоловік залишиться

життєві історії 0

Я і гроші заробляю і по дому все роблю. Так-так, все: готую, прибираю, перу, роблю зі старшим уроки і няньчуся з меншим. Але і цього моїй Каті мало. Недавно я прийшов з роботи, де працюю дев’ять годин, а мене чекала картина: “руки в боки”. Чесно, я не знаю що вже маю робити. Я розумію, Каті цілими днями одній важко, але я також маю право на відпочинок. “Я тобі не нянька, а дружина!”

Моя дружина вважає, що я мало роблю роботи вдома. При цьому я готую, прибираю

життєві історії 0

Я навіть не знаю, як таке оце може бути – це я про ту ситуацію, у якій опинилася. Я зовсім не хочу, щоб мама чоловіка жила з нами у нашій новій київській квартирі! Ми з чоловіком з 17 років разом, самі на заробітки їздили, купили квартиру, оформили навпіл. Я з інтернату, а його батьки нам нічим не допомагали, бо мають ще двох менших дітей. Я виросла в інтернаті, бо рано залишилася сиротою. А зараз я не знаю, як справитися з цією проблемою, адже це мама мого чоловіка! Познайомилися ми з Ромою, коли навчалися в технікумі, потім разом вступили заочно до університету, почали жити на орендованій маленькій квартирі і працювати

Я навіть не знаю, як таке оце може бути – це я про ту

життєві історії 0

Мій чоловік працює вдома, він айтішник, і через це, як не сумно ми можемо скоро розійтися. Хоча заробляє Богдан дуже пристойно – 55-70 тисяч гривень на місяць. Що ще бажати запитаєте ви. Він запропонував мені переробити одну кімнату так, аби він в ній міг релаксувати і відпочивати душею. І я погодилася. Та наступного дня, коли я повернулася з роботи, то просто не впізнала свою оселю. Я від цього всього просто в осад випала, стояла і навіть слова зникли – нічого не могла кілька хвилин сказати

Мій чоловік працює вдома, він айтішник, і через це, як не сумно ми можемо

життєві історії 0

Весілля не за горами, і я просто розлючена. Мені здається, Василина псує собі життя, але говорити з нею марно. Таке враження, що кожен з нас розмовляє різною мовою. Майбутній зять її ровесник і мені було дуже цікаво, що говорять його батьки про весілля. Я тільки нещодавно познайомилася з ними. Як тільки я їх побачила, я зрозуміла, що ми не порозуміємось

Я дуже переживаю за доньку, яка вирішила вийти заміж у двадцятирічному віці. Але я

життєві історії 0

Весною ми змогли переїхати до нашої дачі за містом. Звичайно, ми влаштували велике свято, на яке запросили батьків і друзів. Після святкування всі дякували нам і хвалили за створення такого особливого місця. Найбільше раділи батьки моєї дружини. “Фантастичне розташування! Так близько до природи і водночас недалеко від міста. І куточок для барбекю, супер!” – випалила теща. Через тиждень вона зателефонувала Ользі і запитала, чи ми не проти, якщо вона приїде до нас зі своїми подругами

Ми з дружиною побудували будинок у гарному тихому місці. Та моя теща закохалася в

життєві історії 0

Я погодилася жити з чоловіком у будинку, де живе його батько. Однак наше співіснування приносить численні проблеми, і я думаю, що скоро мій терпець увірветься

Спільне життя зі свекром діє мені на нерви. Найважче, що чоловік не хоче з’їжджати

життєві історії 0

Я вирішила ще після школи, що працювати – не моє і не для мене. Що я хочу бути домогосподаркою, створювати родинний затишок, а забезпечувати мене повинен мій чоловік. Коли вчилася в технікумі – закохалася в Дмитра, почали зустрічатися. Діло йшло до весілля. Я озвучила Дімі, що заробляти в нашій сім’ї має саме він. Що я люблю спокій і тишу і буди сидіти вдома з дітьми. І Дмитро пообіцяв мені, що зробить все, аби я була задоволена і щаслива. Але це виявилися тільки обіцянки. Зараз Дмитро хоче повернутися до мене, і я думаю, а чи прощати його заради сина

Я вирішила ще після школи, що працювати – не моє і не для мене.

життєві історії 0

Я завжди мріяла, що моя невісточка буде вміла на всі руки, і сину навіть пропонувала: а ось подивися на сусідку, Катю! А ось подивися на свою однокласницю Вікторію! Подивися на них, Ігорку, дивися, яку би я хотіла невісточку! А син робив, що хотів, до мене зовсім не прислухався. Взяв якусь собі незграбну жінку, і прийшли вони, на все готове вже до моєї хати жити. Я не перечила, бо вже була Інна при надії

Знаєте, я ніколи не думала, що мені попадеться така незграбна невістка. Я завжди собі