iBilingua

Мене звіть Аліна, мені 28 років, киянка. Я не заміжня, і навіть серйозних стосунків у мене ще не було. І знаєте чому? Бо знайомлюся з хлопцями, але коли вони дізнаються, що я не працюю офіційно, а в’яжу іграшки і продаю через інтернет, то кавалери одразу зникають. я нікому не говорю, що живу у своїй квартирі біля Золотих воріт, подарованій батьками, а ще здаю в оренду бабусину квартиру в спальному районі, яку вона заповіла мені

Мене звіть Аліна, мені 28 років, киянка. Я не заміжня, і навіть серйозних стосунків

життєві історії 0

Я не можу мамі не допомагати. Ми ж з нею ще перед весіллям домовилися, що житимемо всі разом. Площа дозволяє, характер моєї мами також. Ну чого чужому дядькові кишені набивати, Ларисо?, – каже мені чоловік. – Так, але після весілля минуло вже чотири роки. Мені погано живеться з твоєю мамою, то чому я маю мовчати? Але до чоловіка ніби й не доходить

– Я не можу мамі не допомагати. Ми ж з нею ще перед весіллям

життєві історії 0

Вішаючи піджак Євгена в шафу я автоматично запхала руку в кишеню. Мене туди наче магнітом потягнуло, і не даремно. Там я знайшла чек з дорогого ресторану. Зі мною він завжди був економний. Найбільше, що ми могли собі дозволити, це сходити на піцу з томатним соком. А в списку оплачених страв були такі, що мені і не снилися. Це був дорогущий рибний ресторан, де вони їли устриці, яких я в очі не бачила

Вішаючи піджак Євгена в шафу я автоматично запхала руку в кишеню. Мене туди наче

життєві історії 0

Я наліпила вареників з капустою і гречкою, щоб ви тут не голодували!, – сказала в дверях мама, хоча я могла сама приготувати на свою сім’ю вечерю. Я б хотіла бути самостійною, але її постійна присутність не давала мені цього зробити. Я почала помічати, як це впливає на мої стосунки з чоловіком. Костя намагався бути терплячим, але я відчувала його невдоволення. Моя мама була всюди: в наших розмовах, планах, навіть у наших спільних виходах. Одного вечора, коли мама знову завітала без попередження з пакетом продуктів, я вирішила, що настав час поговорити

Моя мама завжди була для мене важливою людиною. Вона присвятила своє життя родині, і

життєві історії 0

А як ти хотіла, Віро? Щоб я десять років жив без жіночої ласки? Я впевнений, ти в тій Італії також була не свята, – сказав мені Михайло на порозі нашого будинку. А за ним впевнено і гордо, в моїй клітчастій сукенці, стояла та, хто влізла у мою сім’ю без спросу, поки я заробляла важким трудом на нову покрівлю, бруківку і ковану браму. Не даремно люди шепотілися про нове кохання Михайла. Це я просто вперто відкидала цю реальність

– А як ти хотіла, Віро? Щоб я десять років жив без жіночої ласки?

життєві історії 0

Коли мені стало відомо, що батьки залишили наш родинний будинок брату, а мені не дісталося нічого, я вирішив, що не можу це так залишити. Вже давно я був у тіні Романа – старшого брата, який завжди був “ідеальним”. Всі любили його, всі ним захоплювались. І ось, коли батьки залишили йому не лише все майно, а й цей будинок, що був і моїм домом, я зрозумів: “провчити” – це єдине, що я можу зробити

Коли мені стало відомо, що батьки залишили наш родинний будинок брату, а мені не

життєві історії 0

Синок, яка квартира? Про що ти? Ти думаєш, я в тій Німеччині мільйони заробляю?, – відповіла я Борису. Я ж чекала на їх розуміння, натомість все село і навіть районний центр, обговорюють мене, як погану матір, яка на заробітках пів життя, а єдиному сину з квартирою помогти не можу. Думала, приїду на Різдво, але хто його зна, що тепер робити

– Синок, яка квартира? Про що ти? Ти думаєш, я в тій Німеччині мільйони

життєві історії 0

Ми з Прокопом познайомилися в Києві. Зустрічалися два роки, їздили одне до одного. Рік тому вирішили поєднати долі остаточно, розписалися і я переїхала до чоловіка в райцентр. Рік життя вийшов так собі. Вчора Прокіп дулубався в макаронах по-флотськи, а потім не витримав і все мені висловив. – Розумієш, люба, квартира у нас орендована, на машину також багато грошей йде, харчуємося ми, якщо можна так сказати, дуже скромно, а я чоловік, мені котлет щодня чи просто якесь нормальне мясо. Я не можу на гречці і кефірі і салатному листі, як ти! Шукай роботу, де більше платять

Ми з Прокопом познайомилися в Києві. Зустрічалися два роки, їздили одне до одного. Рік

життєві історії 0

Через приїзд свахи я не мала змоги бути поруч з сином в день його народження. Теж мені, яка всезнаюча знайшлася. Зробила мене якось ліворукою. Та я старша за Марію на п’ять років і трьох дітей виховала. А вона мене тими варениками “тикає”. А про цибулю так взагалі мовчу – прожарка не та і солі я не дала. Я такого ще не чула, чесне слово

Через приїзд свахи я не мала змоги бути поруч з сином в день його

життєві історії 0

Я – звичайна людина. Жила у маленькому містечку на Полтавщині, у небагатій родині, росла дуже скромною дівчинкою, але відкритою і доброю, у мене було багато друзів у дитинстві. Після випускного я вступила в університет в Києві, навчалася, і там вже зі мною трапилося перше кохання. Я жила сама, винаймала квартиру, працювала, навчалася у двох закладах одразу, заочно та водночас очно. Не знаю, як встигала все. Працювала я багато де, але лише на пів дня. Мені було 19 років, коли я познайомилася з майбутнім чоловіком

Я – звичайна людина. Жила у маленькому містечку на Полтавщині, у небагатій родині, росла