Мама одним коротеньким реченням зіпсувала всім Різдво. Вона роками залюблювала лише одну дитину, але ніхто з нас не очікував такого рішення. – А як же ми? Невже не заслужили від тебе і стільця з будинку?, – запитав я. Але мама і тут знайшла чим можна “прикрити” сестру. – Відколи батька не стало, саме Аліна була поруч і підтримувала мене, а всі ви, лише телефонували “для галочки”
Мама одним коротеньким реченням зіпсувала всім Різдво. Вона роками залюблювала лише одну дитину, але
– Доню, – почала вона тихим голосом, – ти знаєш, ти майбутня дружина мого сина, але твоя дочка – це твоя дочка. Ось те вона в мене з’їла і те вона в мене з’їла. Я тебе прошу нічого не говорити моєму сину, але відшкодувати мені те, що з’їла твоя дитина. Я слухала її, спочатку думаючи, що це якийсь жарт. Але ні. Вона швидко витягла з кишені серветку, на якій була записана сума – 900 гривень
Я тепер навіть не знаю, чи пробувати мені далі будувати родину з Захаром, чи
– Їж, доню, дивися, яка гречечка зі шкварками і сосиски, а то ви одним чаєм живете і сонячним промінням! – запрошує мене свекруха наче і привітно, але з такою нещирою ухмилочкою.
– Їж, доню, дивися, яка гречечка зі шкварками і сосиски, а то ви одним
– Народи дитину і живи з нами, тобі нічого не заважає! – каже батько. Допомогли мені придбати свою квартиру і останні 3 роки живуть з 12 місяців близько 8 у мене, при тому, що у них є дві свої квартири. Мені 39 років, я незаміжня, діток своїх теж немає. Так складається у мене життя. І єдине, на що  можу пожалітися – мої батьки. 10 років тому я переїхала до іншого міста і винайняла квартиру, але всі мої спроби самостійного життя зійшли нанівець.
Мені 39 років, я незаміжня, діток своїх теж немає. Так складається у мене життя.
– Ти тут, поруч біля мене, на відміну від Оксанці, і зобов’язана мене глядіти до останнього, хочеш ти цього чи ні! Я вже в такому віці і при такому здоров’ї, що сама не впораюся!, – сказала мені з тиском мама. Але я не хочу доглядати за жінкою, через яку пройшла не один сеанс у спеціаліста
– Ти тут, поруч біля мене, на відміну від Оксанці, і зобов’язана мене глядіти
Ти виглядаєш, як принцеса, – промовила бабуся, але одразу ж додала: – Тільки щоб це не було на нещастя. Кажуть, якщо наречений першим побачить сукню, то халепі не минувати. – Бабусю, перестань, – спробувала я її заспокоїти. Андрій не бачив мене у сукні, і я сподівалася, що це заспокоїть її. Коли я стояла біля вівтаря, серце калатало, наче дзвін. Андрій виглядав таким же напруженим. Священик почав церемонію, і все йшло добре, поки не настав момент, коли він промовив: скажіть зараз, або ж замовкніть навіки
– Ти ж при надії, правда? – мамині слова пронизали мене наскрізь. – Тому
Ні, на столі в святвечір ніякої куті з рису не буде, – твердо заявила мені невістка. Але мені дивно. Ну чому вона не хоче, щоб я внесла в свята і свої традиції? Я ж нічого не казала на перші свята, коли Орися поставила мене перед фактом, що всі 12 страв вона буде готувати сама, бо так звикла. Я ж хотіла цю місію взяти на себе на другий святвечір. Але тепер не знаю, чи мені невістка це дозволить
– Ні, на столі в святвечір ніякої куті з рису не буде, – твердо
Мій чоловік роками “гостює” вдома і не дбає про благополуччя дітей. Коли я дізналася причину такого його життя, то відразу захотіла розлучитися
Мій чоловік роками “гостює” вдома і не дбає про благополуччя дітей. Коли я дізналася
Хто це на фото, тату? – запитала я, тримаючи телефон так, щоб усі за столом бачили зображення. Вечеря, що тільки-но почалася, зупинилася в очікування продовження. Батько мовчки дивився на екран. Мама мовчала з ложкою в руці, а сестра Юля кинула на мене переляканий погляд. – Це що за сцени? – я не стримувалась, в мені кипів гнів. Батько глибоко зітхнув, поклав серветку на стіл і спокійно промовив: – Це не те, що ти думаєш, Наталю
– Хто це на фото, тату? – запитала я, тримаючи телефон так, щоб усі
– Олено, послухай мене голубонько, ти справді думаєш, що це нормально – залишити дітей на новий рік?- Як в Париж вже квитки придбала? Тарасе, ти при своєму розумі? Я все розумію, в її подружки немає ні чоловіка, ні дітей, а твоя трьох на світ привела. Бійся Бога. Поки не пізно зупини її, – звернулася я до сина. Я вважаю, що новорічні свята потрібно дома святкувати, а не летіти бозна куди, залишивши дітей на батька
– Як в Париж вже квитки придбала? Тарасе, ти при своєму розумі? Я все

You cannot copy content of this page