Бабуся привела мене на кухню ті посадила за стіл, на якому стояла шарлотка і заварник, зітхнула. – Я давно хотіла поговорити з тобою про мою квартиру. Окрім тебе, у мене нікого ближче немає, ти єдина онучка. Ось і вирішила залишити на тебе свою нерухомість, тільки матері нічого не кажи. – А що станеться такого, якщо мама дізнається? Бабуся вийшла з кухні, а коли повернулася, то принесла із собою маленький блокнот, простягла мені: – Ось тут всі мої записи, так би мовити, роздуми. Але і це ще не все: подивися на обличчя цього чоловіка, тільки уважно і запам’ятай. Я попросила ще раз поглянути на світлину. Я знала цього чоловіка.
Я довго не могла знайти роботу, кілька разів їздила на співбесіди, у двох організаціях
Катерино, де ти, а де я! Між нами прірва. Ми геть різні, і бути разом не зможемо!, – сказав Олексій після підвищення на роботі. А через місяць я дізналася, що він зустрічається з секретаркою компанії, де працює. Я більш ніж впевнена, що ця молодесенька дівчинка рано чи пізно заговорить з ним про дітей. Не думаю, що в п’ятдесят з гаком Олексію сподобається ця ідея
Катерино, де ти, а де я! Між нами прірва. Ми геть різні, і бути
12 простих істини, як допоможуть вам стати успішнішими і щасливішими навіть в наш непростий час. Це зовсім не складно і дієво, я особисто знаю таких людей, які живуть за цими правилами і є дуже успішними. Спробуйте!
12 простих істини, як допоможуть вам стати успішнішими і щасливішими навіть в наш непростий
У нас з дружиною троє маленьких дітей. Оленка моя зараз в декреті з меншим синочком, середня донечка в садочок ходить, старша вже школярка. І ось була у мене тижнева відпустка минулого тижня, і я спостерігав за дружиною та записував усе, що Оленка робила для дітей. Ось що в мене вийшло. І цей список мені тепер хочеться показати якомога більшій кількості чоловіків. Цього дня моя дружина
У нас з дружиною троє маленьких дітей. Оленка моя зараз в декреті з меншим
Мамо, ти ж мене попередь, коли Богдан з Іриною до тебе їхати будуть. Я в той день краще з Євою дома залишусь, – сказала мені дочка. – А що таке? Чим вона тобі не догодила? – Я вже це не раз помічала. Як тільки вона з’являється біля нас, я Єву не можу декілька днів заспокоїти. Вона капризує через все. Я не нагнітаю, але Богдан одружився на такій людині, в якої “погані очі”, – відповіла мені Орися. І ви знаєте, я її повністю підтримую, бо не раз бачила наслідки Ірининих “очей” на собі
– Мамо, ти ж мене попередь, коли Богдан з Іриною до тебе їхати будуть.
Віка, хоч після розлучення минуло більше ніж рік, не спішить прізвище міняти на своє. Ну звісно, Цапкова не таке красиве, як наше – Кириленко. Але син мене дивує, бо хоче, щоб я прийняла Ростика, як і всіх онуків. Але він геть інший і у всьому. Хоч ми і живемо всі в одному містечку, я якось не можу прийти до них і вдавати, що люблю Ростика. На його день народження я не прийшла і подарунка не передала. Я вважаю, що син і так багато робить, оплачуючи аліменти, за які Віка, гарантію даю, до косметолога ходить
– Та вона наш рід тільки розбавила. Ще й прізвище після розлучення міняти не
Ми живемо в Києві, а мої батьки на Закарпатті, недалеко від Румунії. Бачимося рідко, вони навіть нашу трирічну донечку ще не бачила. Як вона нас в гості зазивала! Поїхали на свою голову. Приїхали. Ну погодували нас варениками. А потім кошмар почався. З першого дня нашого приїзду мама вся в консервацію пірнула. Варення, аджика, помідори, ікра, повидло, компоти. Варить його все прямо відрами. Ходить цілий день голосить, як це важко, що руки відваляться скоро, а все ж заради нас, а так би вона в життя цього варення не варила б. Кажу: – Мамо, ми це все не їмо, не треба заради нас! – але для неї це не аргумент. Вона краще знає, що нам треба. Друга ситуація – з водою. У кулері закінчилася вода і треба йти до підвалу за запасним бутилем
Ми живемо в Києві, а мої батьки на Закарпатті, недалеко від Румунії. Бачимося рідко,
“Ви ще пошкодуєте про це!” Сказали, що нам далеко і не доведеться переселятися, вони вже знайшли для нас квартиру в сусідньому будинку, в дуже хорошому стані! Яке ж нахабство! Купити власну квартиру було мрією нашого зі Станіславом життя. Ми дуже довго збирали на своє житло, на всьому економили, мало відпочивали, діти наші не знали розкоші. І саме на нашу оселю сусіди поклали око. Галина напросилася на чай з яблучним пирогом. І почала нас “обробляти”. Спочатку сказала, що вони з чоловіком допоможуть нам з продажем та пошуком для нас іншої квартири. Ми категорично відмовилися, адже це наш будинок, де ми зробили ремонт, про який мріяли. Виходить, тепер починати все заново заради забаганки чужих людей. Але вони не заспокоїлися
Купити власну квартиру було мрією нашого зі Станіславом життя. Ми дуже довго збирали на
Почекай, синок, зараз я тобі дам чисту тарілочку для кісточок, – підскочила свекруха зі стільця і потягнулася до полиці з посудом. – Ось, клади сюди. Їж, їж, не відволікайся, бо ось, дивись, два часнички наставив, що лячно й дивитися, – сказала моя свекруха до сина, коли я забігла на хвилинку до хати. Дмитро сидів за столом, де перед ним була тарілка з борщем в якому знаходилося відбірне м’яско. І ви знаєте, поводився так, наче йому на голову хтось положив корону в десять чи навіть сто карат
– Почекай, синок, зараз я тобі дам чисту тарілочку для кісточок, – підскочила свекруха
Я так заплуталася і не знаю, від кого чекаю дитинку. Я звичайно дуже любила Макса, але що він мені може дати, якщо вже так по-чесному? Інша справа – Платон. Так, йому 53, але з ним я живу в розкоші і достатку. І все б нічого, але коли в мене з’явився Платон, я вирішила зустрітися з Максом і сказати, щоб він не чекав, що ми розходимося назавжди. Ну й між нами сталося «на прощання».  Я живу з Платом у розкішній квартирі
Я так заплуталася і не знаю, від кого чекаю дитинку. Я звичайно дуже любила

You cannot copy content of this page