Всі ми чули, як Валентина Йосипівна роздала кожному розпорядки, тому коли свекруха увійшла в кімнату, я стерпла. “Яка вже година? Час снідати! Чи ви може без мене поснідали?” В мене аж руки затряслися. “Мамо, це ж ви сьогодні готуєте сніданок, ви ж так самі сказали!” “Я таке не говорила?”, – почала сперечатись свекруха. І давай на мене бурчати, що я за мама, чим моя дитина і сім’я тепер буде снідати. На ці верески прибіг і Степан і донечка
Всі ми чули, як Валентина Йосипівна роздала кожному розпорядки, тому коли свекруха увійшла в
Оксана робила все, лиш би свекруха не бачилася з єдиним онуком. Але та все рівно час від часу навідувалася в село. Дуже вона любила онука, він був її єдиною потіхою. Та Оксана стояла на своєму. Не поїхала вона з Іванком до Ірини Павлівни, коли їй передали, що вона вже лежача і ось-ось покине цей світ. І попрощатися з бабусею Іванка не привезла. І лише через місяць з’явилася в квартирі, щоб з документами лад навести. – Мій Іванко єдиний спадкоємець. Ця квартира його по праву. – Але тут Оксану чекав сюрприз
З Оксаною ми почали дружити, коли вона після розлучення з п’ятилітнім сином повернулася жити
Я вже шукала варіанти для розміну трикімнатної квартири, поки випадково не почула з кімнати сина і невістки розмову, яка стосувалася мене. – Для чого міняти? В нас скоро діти підуть, хіба в одній кімнаті ми помістимось? Нехай твоя матінка в свої-то роки на дачу до своїх батьків їде. – І тут я не стрималася. – Анно, в які такі роки? Мені всього 48. Я ще молода, працюю на роботі, і дай Бог, ще знайду своє щастя! – Дітям я дала тиждень, щоб з’їхали. Ти диви як запірилися!
Я після одинадцятої години вечора вже виключила світло і взяла в руки вервицю, щоб
Як мені пояснити мамі й сестрі, що я не отримую задоволення від спілкуванням з племінником? Ця 5-річна дитина мені неприємна, він мене дратує і втомлює. Крім того, я маю друзів, захоплення, купу власних справ. Ще й сказали, що маю неодмінно йому подарунок приготувати новорічний. Наче в мене гроші нікуди дівати! Чую у відповідь, що я вередую і що я погана тітонька для Захарчика. Тепер племінник живе у моїй кімнаті, коли приїжджає до бабусі з дідусем. І, коли я приїжджаю, сестра каже: “Тут немає твого місця, твоя кімната тепер не твоя, там живе Захарчик”. А я злюсь через це, в сенсі – не моя?! Ні, то моя кімната! Він прописаний в іншому місці, а я у цій квартирі 
Як мені пояснити мамі й сестрі, що я не отримую задоволення від спілкуванням з
Посидівши на Різдво трішки з нами і мамою, Володя захотів провідати і Юлю. – Хтозна, коли ми тут наступного разу будемо! – Ось ми й пішли. Я не попередила сестру, на те і є свята. Ми коли зайшли, то Юля здивувалася. І лише коли вона посадила нас за стіл, я зрозуміла, в чому причина. На столі були геть інші закуски, ніж тоді, коли вона після церкви приймала нас. То я голубці їла і олів’є, а Наталю вона пригощала і сирами пліснявими і червоною рибою
Я приїхала на Різдво до мами в село, тут живе і моя молодша на
Дружина моя категорично не хотіла працювати, адже її призначення – берегти наш домашній затишок, народжувати й виховувати наших дітей. Так сказала мені Наталочка ще перед весіллям. Тому коли народилася друга дитина, я зрозумів, що моєї зарплати нам не вистачить, і поїхав на заробітки в іншу країну, працюю далекобійником в скандинавських країнах. І тепер до мене купа претензій і закидів! Я почав спілкування з іншими жінками. Без якихось почуттів, навіть особливих розмов. Просто швидкоплинні зв’язки, які ні до чого не зобов’язують. Іноді це були місцеві дівчата, інколи ж і мої співвітчизниці. Я забував про них того ж дня вранці. Наталочка купила машину, зробила ремонт у квартирі
Дружина моя категорично не хотіла працювати, адже її призначення – берегти наш домашній затишок,
Перед святами купа роботи, а моя невістка, бачте, красу наводить. Одного дня на манікюр поїхала, а перед самим Святвечором я їй говорю, що потрібно добре подвір’я попідмітати, бо сніг розтанув і вітер купа гілочок і сміття на подвір’я наніс. А вона: “Я на фарбування записана”. Та де ж я могла б собі таке дозволити свекрусі говорити, в мене робота на першому місці була. То замість того, щоб прислухатись, що мама радить, вона сміється!
Моя невістка, ну геть розгнилилася, замість того, щоб навести лад у хаті до свят,
Сьогодні в церкві мала одну неприємну ситуацію, через яку почала задумуватись, чи ті люди справді прийшли до Бога. Свого синочка, я, як і мої батьки колись мене, захотіла вже змалечку привчити до церкви. Тому кожної неділі ми трошки запізнившись на літургію, почали відвідувати храм Господній. Та майже кожної неділі, жіночки старшого віку мали до мене якісь зауваження. То я не там стою, то не так стою. То не так руки тримаю і ще багато, багато зауважень
Сьогодні на літургії в церкві мала одну неприємну ситуацію, через яку почала задумуватись, чи
Мені за 50, і я мушу починати своє життя з чистого білесенького аркушу. Діти, яких я народила і яких росла й виховувала, чоловік, фінансовий достаток все це тепер у минулому. І мені не повернути їх. Оступилась, і все раптом просто обрушилося, пішло з-під ніг. Для їхнього ж блага я поїхала на заробітки в Чехію. Для блага своєї родини. Щоб заробити грошей на сім’ю, приїхати і продовжувати жити своїм життям, але кращим. Якось Адам поставив мені умову: я, поки ми разом, не маю більше працювати. Він хотів завжди бачити мене в доброму настрої, сповненою сил, і взагалі хотів, щоб я стежила за собою і була з ним лагідною. Я не могла зрозуміти все, що вона говорила, все через динаміку розмови. Але було зрозуміло, що ця жінка звинувачує мене у крадіжці
Мені за 50, і я мушу починати своє життя з чистого білесенького аркушу. У
У Олега просити допомоги було марно, він мені завжди повторював, що не чоловіча це робота, що всі жінки через це пройшли і я не виняток. А сам в цей час бігав до своєї матусі, щоб смачно поїсти улюблені страви і пожалітись на мене, яка я погана господиня. Я навіть в якийсь час хотіла покинути чоловіка і втекти до своїх батьків, бо моя свекруха замість добавити своєму синочку розуму, навпаки, налаштовувала Олега проти мене
Коли я виходила заміж за Олега, то я думала, що в нас велике кохання

You cannot copy content of this page