iBilingua

Звуть мене Володимир, мешкаю в Києві. Мені скоро 61 і я не був одружений. Дітей нема також, і не буде. Але це ніколи мене не гнітило, а навпаки – я багато чого досяг, я здоровіший за багатьох ровесників і краще за них виглядаю, бо завжди приділяю собі увагу і турбуюся про себе. Маю гроші. Але недавно я зустрів Маргариту і готовий одружитися, вимагаю тільки укласти шлюбну угоду. А раптом розлучимося

Звуть мене Володимир, мешкаю в Києві. Мені скоро 61 і я не був одружений.

Без рубрики 0

Я вже так пошкодувала, що вирішила все ж допомогти грошима сину й невістці! Я ж навіть не підозрювала, що потрапила у пастку! Мій подарунок молодим був, можна сказати, символічним – гроші в конверті на покупку якоїсь техніки. Тоді син звернувся до мене, прийшов повечеряти і почав серйозну розмову. Справа в тому, що мій пасивний дохід складався зі здачі іншої квартири, яка дісталася мені від колишнього чоловіка, батька Максима, як того не стало. Нехай я поживу якийсь час без улюбленої червоної риби та морепродуктів, але син є син. І його сім’ї потрібно допомогти. Крім того, його дружина після цього почала зі мною спілкуватися як із рідною. А за тиждень свати дали про себе знати, обговорювали моє рішення «відібрати у молодих квартиру»

Я вже так пошкодувала, що вирішила все ж допомогти грошима сину й невістці! Я

життєві історії 0

Дзвінок від Андрія мене просто вивів з себе. На ці дні він мав серйозне замовлення, а це великі кошти, тому перше вересня нашої Амелічки повинен був відбутися без батька. – Як? Як він так може?, – ціла купа запитань вирувало тоді в моїй голові. При розмові я багато чого лишнього наговорила чоловіку, все це було на емоціях, я себе не контролювала. Після дзвінка мій Андрій дуже спішився до нас на свято, думав що встигне

Коли ми побрались з моїм Андрієм, то я була найщасливішою коханою у свого чоловіка.

життєві історії 0

Я просто киплю вся! Слів ніяких не вистачить! Більше свекруху й знати не хочу і на поріг не впущу, так їй подзвонила і сказала, і чоловіку також! Квартира у нас навпіл, і я його маму більше бачити тут не збираюся! Це ж треба було – н впустити дітей! Подивилася у вічко, побачила їх в костюмах і з розмальованими личками – і на відкрила! Сказала їм, що в такому вигляді гріх бігати вулицями і щоб вони йшли додому. З дітьми там повелися просто по-свинськи! Малі прибігли всі в сльозах! Я їх в машину – і до своєї мами!

Я вийшла заміж 12 років тому. Зараз нашим з Богданом діткам 10 і 7

життєві історії 0

Артем покинув мене, як тільки дізнався, що я чекаю дитину. – Це велика відповідальність! Я до такого не готовий! Пробач! – Не знаю, щоб я робила, якби не мої рідні. Завдяки їм я вистояла. На даний час Лук’янчику дев’ять років. Він дуже милий, добрий і чуйний. Але одне єдине не дає мені спокою. Він почав просити мене познайомити його з батьком. Він не знає про те, як батько реагував на його світлини в месенджерах

Артем покинув мене, як тільки дізнався, що я чекаю дитину. – Це велика відповідальність!

життєві історії 0

Вже коли я в Уляни напряму стала питати, чому вона так дивно поводиться, зі своєю донькою, та мені таки призналася. Річ в тім, що з чоловіком вона розлучилася і майже не спілкується. Тарас допомагає лише фінансово, але навіть не спілкується з дітьми. А Софія як дві каплі води схожа на тата. І схожість ця не лише ззовні, а й в самих “повадках”. Для мене це дивина, а ось подруга з цим справитися сама не може

Вже коли я в Уляни напряму стала питати, чому вона так дивно поводиться, зі

життєві історії 0

Я не знаю, чим тільки думала хресна мама Мартусі, коли купляла дитині цей подарунок. Доця так чекала свята, та вона години до нього рахувала. До того ж, зазделегідь всім сказала, які подарунки хоче побачити. Бабусі, дідусі і хресний тато – не підвели, а ось сестра мого чоловіка сильно розчарувала. Погодьтеся, це безглуздо в такому віці. Я б нічого не казала, якби доні не десять, а хоча б п’ятнадцять років виповнилося!

Я не знаю, чим тільки думала хресна мама Мартусі, коли купляла дитині цей подарунок.

життєві історії 0

Тиждень тому в Устима були канікули. Ми з чоловіком на два дні мали заплановану зустріч по роботі. Щоб не залишати сина одного, ми відвезли Устима до тітки Марусі, перед тим все узгодивши. Перший день минув добре, а ось на другий Маруся задзвонила і сказала приїхати і заспокоїти свого сина. – Я не знаю, що маю з ним робити! – Я летіла всю дорогу сама не своя, бо не розуміла, що там коється. Устим стояв в кутку весь в сльозах, а на голові робилося таке, наче якась дитина вчилася на ньому стригти

Моя сестра довгий час говорила усім, а в першу чергу мені, що мій син

життєві історії 0

Коли я поїхав за кордон на роботу, то в квартиру, за яку ще не була виплачена іпотека, переїхала жити моя мама. Вона повинна була платити комунальні і доглядати її. Контракт в мене був підписаний рівно на п’ять років. І хоча роботодавці просили його продовжити, я відмовився, бо там я зустрів дівчину, нашу, українку, з якою хотів створити сім’ю, але дома в Україні. Але за п’ять років мама так оґаздинилася, що не збирається покидати мою квартиру. – Будемо всі разом жити! Знайшов проблему!

Коли я поїхав за кордон на роботу, то в квартиру, за яку ще не

життєві історії 0

Після того, як я зустріла свого чоловіка в ресторані з іншою, я подала на розлучення. Тільки тоді я зрозуміла, чому він у всьому робив винною мене. Олег хотів розлучитися “моїми руками”. Я знала, що колишній дуже скупий, але те, що він забрав навіть наш спільний подарунок дітям на день народження – самокати, мене приголомшило. Але минув деякий час і діти питають за тата, та й сам Олег визнав свою помилку і проситься назад

Я довго на це наважувалася. Думка про розлучення не прийшла в один момент. Колись