iBilingua

Уляна присвятила своє життя Василю, хоч і знала, що ніколи з ним не відчує смак материнства. Жили вони один для одного і ось тепер, коли сестрі 38 стукнуло, Василь подав на розлучення і взяв собі за дружину жінку з двома дітьми. “Я дуже хотів стати татом, а з тобою це не можливо”. Все Василь перекрутив в свою сторону. Таке враження, ніби Уляна йому дитинку не могла подарувати. Але як тепер допомогти сестрі, я не знаю

Уляна присвятила своє життя Василю, хоч і знала, що ніколи з ним не відчує

життєві історії 0

Шукаю зараз своїй 16-річній дочці окрему однокімнатну квартиру. Ніколи не вгадаєте, чому! Але вже сил нема терпіти. Моя донька Маргарита навчається в коледжі, але живе вдома, бо ми мешкаємо в містечку під Києвом і вона щодня їздить на навчанні на маршрутці й метро. Плачу за все поки що, звичайно, я. А вона, снідаючи й вечеряючи дома, принципово відмовляється мити за собою посуд! Поїсть зранку, поки я ще сплю – кидає все в мийку, увечері їсть пізно, коли я вже сплю – і знову все лишає, хоч проси, хоч не проси. Я не прислуга! Вчися, доню, жити самостійно

Шукаю зараз своїй 16-річній дочці окрему однокімнатну квартиру. Ніколи не вгадаєте, чому! Але вже

життєві історії 0

Оксані добре, вона в тій Польщі сидить, а мені що робити? Люди тільки й мають, що до розмови, через ті її фото. Я лишній раз в магазин не маю права зайти. Ми ж в селі живемо. Всі почали писати в коментарях гарні коментарі, а вже мені в очі: “Та то ж пульгавство! Де таке бачено! Вона ж мама”. Я подзвонила до невістки і попросила це прибрати. – Оксано, бійся Бога! Та люди тебе в зубах носитимуть. Як тепер маю з цим жити? А вона мені каже, що нічого поганого в тих світлинах вона нема, а люди говорили і будуть говорити

Оксані добре, вона в тій Польщі сидить, а мені що тепер робити? Люди тільки

життєві історії 0

Коли ми поверталися в Україну, Агнешка хоч і сумувала, та дуже за нас раділа, а перед посадкою в автобус сказала, що її двері завжди відчинені дня нас. А після вона витягла золотавий мішечок зі стрічкою і вручила мені. Вже в автобусі я побачила його вміст. Це був срібний набір з ланцюжка з синім камінчиком і такі ж сережки. Зі сльозами на очах я пообіцяла собі, що берегтиму цей подарунок все життя. Я й уявити собі не могла, що своїми руками викину все подароване у смітник

Ви собі не уявляєте, як я сплакалася, коли “пропажа” таки знайшлася. Я знала, що

життєві історії 0

Ну “Плюшкін” в цій ситуації відпочиває. В будинку моя свекруха нічого не міняє і не викидає. “Як диван новий? Та ми ж за цим з чоловіком скільки в черзі простояли”. І спробуй щось цій жінці докажи. Вона не буде на обновки гроші тратити. Те саме стосується і пакетів, які вона по десять раз перепирає і знову використовує. А недавно я мала необережність викину скляну баночку з-під соку. Свекруха ж це помітила, бо рилася у смітнику

Ну “Плюшкін” в цій ситуації відпочиває. В будинку моя свекруха нічого не міняє і

життєві історії 0

Дуже болить душа за мого чоловіка, а все через його матір. Ми у шлюбі з Володимиром вже 17 років. Справа в тому, що у моєї свекрухи є ще молодший улюблений син. Тарас з дружиною мають трьох дітей, і ці онуки – улюблені діти свекрухи. Ми ж з Володимиром бездітні. За її системою оцінювання “однаково” – це молодшому все, а старшому нічого. Більше я цю тему не піднімаю. Тримаю все в собі. Спілкуюся з нею по-доброму, виконую її прохання, допомагаю на городі. Мені дуже прикро за мого чоловіка, я бачу, що і він дуже через це переживає, адже він все бачить і розуміє

Дуже болить душа за мого чоловіка, а все через його матір. Ми у шлюбі

життєві історії 0

Мій чоловік скупиться оплатити дочці курси. Марія вчиться на першому курсі, але це трішки не те, про що вона мріяла. І ось попалася можливість все виправити і спробувати те, що дочка справді хоче – графічний дизайн. Та мій Антон вперся рогом і все. “Як підете проти моєї волі, то начувайтеся. Без копійки вас залишу”. І ось що мені робити? Як дати донці належну освіту? Чи краще не записувати її на курси, щоб не злити чоловіка?

Мій чоловік скупиться оплатити дочці курси. Марія вчиться на першому курсі, але це трішки

життєві історії 0

Мама чоловіка вже вдруге каже, щоб ми за свій кошт робили ремонт в квартирі її батьків, бо колись вона перейде в наше користування. Орест раз зробив і то такий, капітальний. І сантехніку змінили, і меблі деякі. Свекруха ж її здавала, а коли мешканці з’їхали за півтора року, то знов до нас з цим запитом прискакала. Але я сказала чоловіку, щоб був мудріший. Відчуває моє серце, що ця власність перейде не нам, а його сестриці

Мама чоловіка вже вдруге каже, щоб ми за свій кошт робили ремонт в квартирі

життєві історії 0

Якби не було прикро, та все йде до того, що мене чекає і друге розлучення. І все через мою рідню і знайомих, які весь час «їдять» мене, що у мене дуже не красивий чоловік. Шиї – нема, лисуватий, кремезний, невисокий, очі булькаті рибячі, підборіддя геть не вольове, живіт пивний великий. На кожному сімейному заході я бачу як на мого Тимофія косо дивляться, а потім обговорюють. А те що він готує прекрасно, турбується про мою дочку і про мене, заробляє 50 тисяч на місяць і навіть шарлотку вміє пекти – для них нічого не означає. Я вже стидаюся з Тимофієм кудись виходити

Таке враження, що всі мої родичі і знайомі все роблять для того, аби я

життєві історії 0

Оце у 59 років я маю утримувати родину дочки, бо у зятя щоразу дуже поважні причини не працювати. А Маринка мені ще й каже: “А для кого тобі жити, мамо, як не заради нас?”. Мій зять Вадим не працює вже кілька місяців, і це вже не перший його такий період, коли він ні копійки не заробляє

Оце у 59 років я маю утримувати родину дочки, бо у зятя щоразу дуже