Я довгий час позичала брату гроші, а його дружина їх протринькувала. Коли я нарешті
Донька наближається до 40-ліття, а я досі не маю зятя. Так соромно перед сусідами,
“Оресте, ти серйозно? На ювілей – просто картопля? Ніби ми не пара, а двоє
“Ти серйозно, тату? Ти проганяєш мене на вулицю?” – голос Софії тремтів, ніби листок
“Мамо, Олена чекає дитину, – видав Сергій, хапаючи повітря, ніби після бігу марафону. –
“Вероніко, доню, ти ж не хочеш, щоб Павло шукав когось стрункішого після появи на
– Олено Петрівно, це моя шафка з приправами, не чіпайте! – вирвалося в мене,
“Мамо, де наші квартири? Я вже шпалери вибирала! – заплакала Оксана, дивлячись на порожній
“Наталю, ти ж ближче живеш, візьми маму до лікарні!” – наказав брат Василь, навіть
– Ти тепер начальниця, Наталю, а я що, твій прислужник? – кинув Микола, не