— Юлю, я вирішила, що житиму у вас, бо в Наталі квартира затісна для
— Твій простір тепер за тими дверима, а мій — тут — сказала я
— Перестань оплакувати те, що сам зруйнував десять років тому, — роздратовано кинула Ілона,
— Надія Петрівна, час уже оформити дарчу, щоб ми не почувалися тут квартирантами, —
Коли невістка переступила поріг з пропозицією стати мені донькою на словах, я не знала,
— Ти купила хліб на п’ять гривень дорожче, ніж у магазині через дорогу, —
— Твій суп такий же прісний, як і наше життя, — Назар відсунув тарілку,
— Де м’ясо, де салати, чому стіл порожній? — обурено спитав Ілля, зазираючи в
— Твоє прання обернеться сльозами, побачиш — прошипіла мені в обличчя свекруха, коли я
— Ти без мене пропадеш, ти ж навіть за комунальні платити не вмієш, —