iBilingua

Моя свекруха в новій сукні вилетіла до самих воріт. – Слава Ісусу Христу!, – у відповідь почула, – Доброго дня! Мій свекор почав його відразу “вчити”: “Слава навіки! – треба відповідати!”, та ледь він то договорив, як моя сильно побожна свекруха, що жодного неділі церкви не пропускає, як не повернеться до нього, як не гляне “криво”. Свекор в ту ж секунду замовчав. Зять же, зять! Не хто буть, ще й з міста, на Волзі чорній приїхав!

Справжню комедію спостерігала я, коли дочка моєї свекрухи привезла свого новоспеченого кавалера на перше

життєві історії 0

Любомир на мої прохання повертатися додому з заробіток, все відмахувався. – Якраз робота пішла! Зароблю більше. Не підганяй! – А моє серце підказувало, що тут замішана якась жінка. Я не стрималася, взяла дітей і поїхала в ту Німеччину, і скажу відразу – правильно зробила. Інакше б я всієї правди не довідалася. Ми живемо в селі, де чоловіка рука всюди потрібна, а її нема. Хоч плач!

Любомир на мої прохання повертатися додому з заробіток, все відмахувався. – Якраз робота пішла!

життєві історії 0

Сім років ми доглядаємо бабусю чоловіка, а свекруха Алла Степанівна в цей час на заробітках в Португалії, нещодавно вона повернулася і вчудила щось дивне. Обвела мене навкруг пальця! Я зараз серйозно подумую, а чи не розлучитися мені з чоловіком. Пропозиція свекрухи була надто привабливою. Після приїзду вона переписує квартиру на нас, а щомісяця, що вона перебуватиме за кордоном, надсилатиме нам частину зароблених грошей. Змусили працювати нянькою-доглядальницею, без оплати

Сім років ми доглядаємо бабусю чоловіка, а свекруха Алла Степанівна в цей час на

життєві історії 0

Брат ще перед 24-м виїхав в Чехію на заробітки, а згодом і сім’ю перевіз. Мені навіть не запропонував. Але ображена я не за це. Більше року він нам нічим не допомагав, а тут, дивина, посилку Василь вислав. Вона як прийшла, ми з мамою наввипередки її розпаковували. Якби я знала, що всередині, то так би не тішилася. Краще б вислав сто євро. Більше б було користі. В нас що, макаронів нема?

Брат ще перед 24-м виїхав в Чехію на заробітки, а згодом і сім’ю перевіз.

життєві історії 0

Мені 19 років, у мене є синок Назарчик, якому лише 1 рік, його батько так і не знає, що він народився, бо він одружений, а то був корпоратив. Тепер я знову при надії від хлопця, який мене дуже кохає, але мало заробляє, не більше 10 тисяч гривень на місяць, що це для міста, коли орендуємо квартиру

Мені 19 років, у мене є синок Назарчик, якому лише 1 рік, його батько

життєві історії 0

Мені 38 років і я мама п’ятьох дітей. В двокімнатній квартирі нам всім було дуже тісно. Грошей ми з Петром не мали, тому свекруха вирішила нам “допомогти”. Та коли давала, одразу ж наголосила, щоб при першій можливості віддали. Вона догоджала онукам від дочки, я ж невістка. Все на мені, і діти і кухня і прибирання. Я не мала коли й вгору глянути. А потім ще й мама, єдина моя надія та підтримка – занедужала

З червоним дипломом закінчила навчання, працювала бухгалтером, зустріла Петра – побрались. Якби тоді знала,

життєві історії 0

Мені 38 років, я ще не маю власних дітей, але є двоє племінників і троє похресників. В Україні у мене є коханий, який на фронті, а я з лютого гарую в Іспанії, не сиджу на допомозі для переселенців, бо ми хочемо свій будинок. В мами машина в кредиті, а сестра з трьома дітками безробітна, маю всіх їх тягти

Мені 38 років, я ще не маю власних дітей, але є двоє племінників і

життєві історії 0

Мій чоловік Степан пішов від мене до дочки моєї найкращої подруги Лариси. Лара ще й хрестила нашого сина! Подруга й кума вмовляє мене аби ми продовжували спілкуватися, наче нічого й не сталося. Може, вона й права

Мій чоловік Степан пішов від мене до дочки моєї найкращої подруги Лариси. Лара ще

життєві історії 0

Батьки Тараса казали, що зарано, мої ж усіляко мене підтримували. Коли народилася наша Злата, свекруха навіть не привітала і не зателефонувала. Вони потай забирали його паспорт, щоб він не оформляв доньку як свою

З чоловіком Тарасом ми вже 5 років разом. Бувало всяке, але все ще разом

життєві історії 0

Зять завтра повертається до Києва. Я і два відра картоплі накопала, і огірків назбирала. Без курочки не обійдеться. Та нічого не наробило такого шуму, як домашні яйця. Вже два тижня я їх збираю. Сьогодні зайшла в кладову і зрозуміла, що немає скочу, щоб їх перемотати в лотках. Прийшлося йти в магазин. Ну чесне слово, вийшов анекдот, не інакше. Всі за животи трималися, а я п’ять хвилин не могла зрозуміти, що сказала не так

Сьогодні я стала “власницею” нового “анекдоту”. Ну такого ще в моєму житті не було.