Притча дня: ця розповідь не залишить вас байдужими і торкнеться струн вашої душі!
В одній палаті лежали двоє чоловіків. Один лежав біля вікна, а ліжко іншого стояло біля дверей.
– Що там видно у вікні? – якось запитав той, що лежав біля дверей.
– О! – пожвавішав перший. – Я бачу небо, хмари, що нагадують звіряток, озеро і ліс вдалині.
Кожен день той, що лежав біля вікна, розповідав своєму сусідові про те, що відбувається за вікном. Він бачив човен, рибалок з величезним уловом, дітей, що грають на березі, юних закоханих, що тримаються за руки і не зводять один з одного сяючих очей.
У той час, як він спостерігав всі ці дивовижні події за вікном, його сусід тихо злився. «Це несправедливо, – думав він. – За які такі заслуги його поклали біля вікна, а не мене, і я можу споглядати тільки двері з облупленою фарбою, в той час як він милується видом з вікна?»
Одного разу чоловікові, що лежав біля вікна, стало дуже зле. Він намагався дотягнутися до кнопки виклику медсестри, але у нього не було сил. Сусід спостерігав за тим, що відбувається. Йому не важко було натиснути на свою кнопку, але він цього не зробив.
Через деякий час перший чоловік затих і витягнувся на своєму ліжку.
Коли його забрали, сусід попросив, щоб його переклали до вікна. Медсестра виконала прохання: перестела його ліжко, допомогла йому перелягти на протилежне ліжко і, переконавшись, що чоловікові зручно, попрямувала до дверей. Раптом її зупинив здивований вигук хворого:
– Як же так! Це вікно виходить на глуху сіру стіну! Але він розповідав мені, що бачив ліс, озеро, хмари, людей… Як же він міг все це бачити з цього вікна?
Медсестра сумно посміхнулася:
– Він взагалі не міг нічого бачити; ваш сусід був сліпим.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
