Притча, яка навчить нас бути справжніми Християнами!
Сіяч почав сіяти насіння. Якесь потрапило на дорогу, якесь на кам’янисту землю, інше на терни, а деяке на родючий грунт. Першу частину клювали птахи, друга швидко давала врожай, але вона горіла на сонці, бо не мала коріння, а третя не дала плодів. Лише четверта частина дала багато урожаїв.
Сіяч у цій притчі – Бог, який сіє насіння слова серед людей. Інші типи землі – це люди різного характеру і вдачі:
Зерно — Боже Слово.
– Зерна край дороги — це ті, у кого злий забрав із серця це слово.
– Що на кам’янистому ґрунті — це ті, хто відійшов під час випробувань.
– Які поміж терном — це ті, що забувають слово Боже за щоденними клопотами та багатством, не дають плоду.
– Зерна на добрій землі — це ті, хто Слово почує і збереже в щирому та доброму серці. Вони справжні Християни.
Ця притча може бути пов’язана з діяльністю Ісуса та різними ставленнями Спасителя на землі під час проповідування Євангелія. Він також має більш універсальний вимір – він представляє різні установки на прийняття Слова Божого взагалі. Він зазначає, що ефективність дії Бога у Його Слові також залежить від людини.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
