Ця коротенька притча навчить вас бути добрішими, випромінювати світло і вірити у краще. Не дивлячись, що діяться навкруги вас!
Притча про те, як у темні часи добре видно світлих людей. Джерело
– Чому про одних людей говорять, що у них світла душа, а про інших, що темна, – запитала дочка, – адже в душу людини заглянути не можна. Люди можуть прикидатися.
Мати відповіла:
– Коли зустрічаєш людину зі світлою душею, то тобі стає світло. Якщо ти відчуваєш якусь душевну біль, то поруч з такою людиною вона стихає. Така людина буде зміцнювати віру в Бога, віру в себе, ти відчуваєш тиху радість і надію на щастя, хочеться всіх любити і творити добро.
– А якщо начебто людина говорить все правильно, але мені від його правильності стає погано? Опускаються руки і життя здається якимось безпросвітним? Чи означає це, що людина лицемірна і зла.
– Ні , доню. Це означає, що душі цієї людини не вистачає світла. Що ця людина нещасна, і спілкуючись з тобою неусвідомлено ділиться з тобою своєю бідою.
– І що мені робити тоді?
– Світити самій для цієї людини. І що більше зусиль ти будеш прикладати, щоб світити, то більше світла тобі дасться. Запам’ятай: світло – це не тільки розмови про Віру і Бога, світло – це привітна усмішка, добре слово, підтримка і допомога.
Фото ілюстративне – pikabu.ru
