iBilingua

Все це дуже дивно, тому й хочу поділитися своєю історією і почути думку збоку. В чому подвох? Ми з Тарасом – молода родина, два роки тому побралися, нам трохи більше 30 років, діток поки що немає. Мої батьки купили нам квартиру, зробили у ній ремонт. Тобто автоматично відпадає питання орендованого житла. Раптом від родичів чоловіка дізнаюся, що їхати він нікуди не збирається, каже, що відвезе мене, залишить там і повернеться назад у село. І одночасно виникло грошове питання. Працювали ми обоє. Нині я звільнилася. Переїзд планували на червень. Хотіла упорядкувати квартиру після ремонту і підшукати роботу на перший час. Працює зараз лише чоловік. Він будівельник. Останнім часом грошей іноді немає навіть на їжу

Все це дуже дивно, тому й хочу поділитися своєю історією і почути думку збоку.

життєві історії 0

Ось так і живемо. Мама знову вчора питає мене по телефону: – Донечко, ну що це за родина у вас така? Так не повинно бути, що він з мамою своєю живе, а ти з сином – сама. Подруги мої теж дивуються, але що я можу змінити? Заміжня за Артемом я 10 років, нашому синочку Дані 5 років. Чоловіку 35, мені – 32 роки. І все би добре, але є але! Чоловік постійно, у будь-який вільний час – у своєї мами, або в неї вдома, або з нею на її роботі. Що робить у неї? А нічого, просто мешкає там, їсть, спить, спілкуються з мамою. Такого ви ще не чули, от чесно! Чекаю думок і порад, дорогі читачі, дуже на них сподіваюся

Ось так і живемо. Мама знову вчора питає мене по телефону: – Донечко, ну

життєві історії 0

Я у них – безкоштовна прибиральниця, кухар. І навіть мій тендітний стан нікого не цікавить, а дитинка вже за кілька місяців прийде на світ. Живемо ми у трикімнатній квартирі. Квартира це – бабусі. Вона в одній кімнаті. Ми з чоловіком – в іншій. А в третій мешкає рідний старший брат батька Дмитро. Мені всього 23 роки, я ще й життя того не бачила. Бабуся мого батька все життя тримала за гаманець. Батько зробив ремонт у квартирі. Всі меблі поміняв, вікна та двері – абсолютно все. Вона ані копійки в квартиру не вклала! Дмитро теж все життя – за рахунок тата. Ми терпіли дуже довго. Мої батьки жили так 21 рік

Я у них – безкоштовна прибиральниця, кухар. І навіть мій тендітний стан нікого не

життєві історії 0

Перша дружина сина вимагала від нього статків. Але я відразу Лесю приструнила. “Ти бачила за кого заміж йшла? Не всім бути багачами! Змирись!” Мирилась Леся чотири роки і подала на розлучення. А ось друга моя невістка відразу мене відсторонила. “Нам не двадцять років, і навіть не тридцять! Дамо собі раду самі”. І ви знаєте, всі забаганки Наді Дмитро виконує, бо став біля неї бізнесменом. Та соромно мені дуже перед першою невісткою. Та і перед сином, що приховувати!

Перша дружина сина вимагала від нього статків. Але я відразу Лесю приструнила. “Ти бачила

життєві історії 0

Чоловіка вже зі мною не було, ось я й відтягувала той момент, коли син піде з мого дому. Я догоджала Ігорю, як тільки могла: сорочки прасувала, їсти подавала, прибирала. Таким чином я уявляла, що він ще маленький, і не зможе без мене прожити. Але це сталося! Ігор одружився, а недавно я їх обох з невісткою зустріла біля торгового центру. В мене слів не хватає, щоб описати своє обурення. І мови не було, я пішла до невістки на розмову

Чоловіка вже зі мною не було, ось я й відтягувала той момент, коли син

життєві історії 0

Та так вийшло, що я потрапила до квартири сина та невістки, коли їх не було вдома. Мені треба було забрати свої банки, яких у них і так багато. Антон завіз ключі для того, щоб ми з чоловіком заїхали до них дорогою з ринку, на якому закуповуємося щотижня. Звичайно ми й раніше бували в їхній квартирі, але все більше як гості, посиділи за столом, попили чаю та додому. Та й зазвичай ми попереджали, що приїдемо, а одного разу як не попередили то й в квартиру впускати не хотіли

Знаєте, я би мені важкої не було, але я завжди робила так, щоб в

життєві історії 0

Мій чоловік із багатшої сім’ї, але я почала зустрічатися з ним далеко не через статки. В їх сім’ї був свій невеликий бізнес, трикімнатна квартира і автівка, в той час як ми із сім’єю жили в гуртожитку сімейного типу. Саме тому моя свекруха, Марія Іванівна, вважала, що я зовсім не рівня її сину. Ми ж з Сергієм сильно любили один одного і намагалися переконати Марію Іванівну в протилежному. Вийшло, та не до кінця!

Із самого початку моя свекруха була проти нашого з Сергієм шлюбу, та такого я

життєві історії 0

Важко було в чужій країні без знання мови, але я знала, заради чого це все, тому наполегливо працювала одночасно на кількох роботах. На перші зароблені гроші я зробила косметичний ремонт у старому маминому будинку. Витрачатись на повну переробку кімнат я не стала, бо збирала на нове житло. Так, я від початку планувала придбати окрему квартиру – собі. Відкладати довелося довго, бо я щомісяця з Іспанії пересилала дітям гроші на проживання, їжу, не скупилася і на подарунки. Також я виділяла певну суму матері на лікування, а хлопцям на навчання у виші. А далі все закрутилося і полетіло, і про квартиру мені довелося забути. Я тоді приїхала на тиждень і купила молодятам однокімнатну квартиру. Справили пишне весілля. Тепер я залишилася сама у хаті. Діти з онуками зрідка відвідують мене, але до забирати себе не збираються. Ось вона, подяка за всі мої старання! Продати мамину хату – і в Іспанію назовсім? Я ще можу працювати, там у мене друзі і навіть коханий чоловік

Після розлучення з чоловіком мені все довелося починати з нуля. Я повернулася з дітьми

життєві історії 0

Вперше була на весіллі, де не було що їсти. Ну хіба це їда канапка з чорного хліба і оселедець? Про картоплю тверду я взагалі мовчу. Але наступного дня усіх нас запросила на поправини на природі. Я ж думала, ну хоч якось гроші “відіб’ю”, щашлику наїмся. Та гостина була, хоч стій хоч падай: та сама вчорашня тверда бульба, яку наречена з заспаним обличчям усім накидала по тарілках

Вперше була на весіллі, де не було що їсти. Ну хіба це їда канапка

життєві історії 0

Мама почала з порогу: – Ти маєш повернути сестрі чоловіка! – Тихіше, розбудиш донечку, – попросила її я. – Зорянка тобі не донечка! А Маша – твоя сестра. Це все неправильно! – продовжувала мама. Так, я справді тепер разом з чоловіком сестри, а Зорянка називає мене мамою. А Маша вже більше двох років в Голландії. Була. І ось повертається. Маша у 17 років оголосила, що вона при надії і виходить заміж. Їй справили пишне й не дешеве весілля. Вони з Ярославом почали жити у нас дома. Народилася Зорянка. Зять виявився хорошою і відповідальною людиною. На відміну від Маші

Мама почала з порогу: – Ти маєш повернути сестрі чоловіка! – Тихіше, розбудиш донечку,