fbpx
життєві історії
Непотрібна бабуся. Діти не приїжджають до матері, аргументуючи це тим, що живуть далеко

Марія Іванівна за своє життя нapoдила п’ятьох дітей. Живе вона одна в cелі.

Діти виросли, роз’їхалися хто куди. Сини одружилися, дочки вийшли заміж. Вже й онуки майже виросли, а Марія Іванівна навіть і не знає, як вони тепер виглядають, тому що бачила їх зовсім маленькими.

Діти зовсім не приїжджають до матері, аргументуючи це тим, що живуть далеко. Дійсно, далеко, один син живе навіть за кордоном.

Влітку діти їдуть відпочивати за кордон до теплого моря, а не до матері в село, решту часу працюють.

Так проходить рік за роком, Марія Іванівна зовсім одна і допомогти нікому. Будинок занепадає, паркан зовсім розвалився. Дров напилить і нарубати нікому, а без дров в селі взимку ніяк.

На щастя поруч з Марією Іванівною оселилася родина. Чоловік, дружина і двоє дітлахів. Сім’я переїхала з міста, вирішили жити на свіжому повітрі і навіть завели господарство-козу, курей і порося.

Читайте також: Доля завжди з тобою: похід до ворожки закінчився розвалом сім’ї

Андрій і Тетяна (так звали чоловіка і дружину), звичайно познайомилися зі своєю сусідкою і були раді її порад по веденню господарства, догляду за тваринами. Марія Іванівна з задоволенням ділилася з ними всім, що знала і вміла.

Їй було радісно спостерігати за новими сусідами, такими дружними і веселими. Їм все було в новинку – і замерзла річка, на якій можна кататися на ковзанах і величезна російська піч, в якій виходить така смачна їжа.

Нові сусіди знали, що у Марії Іванівни є діти, тому були впевнені, що їй допомагають.

Але час минав, до Марії Іванівні ніхто не приїжджав. Нові сусіди з делікатності нічого не питали Марію Іванівну, але для себе вирішили, що будуть їй допомагати.

Андрій відремонтував паркан, підправив ганок з провалюється дошками, полагодив дах, що протікає.

Тетяна прибрала в будинку, пошила нові фіранки на вікна в будинку Марії Іванівни.

Марія Іванівна намагалася заперечувати, але нові сусіди свою допомогу їй надавали так своєчасно і делікатно, що опиратися не було можливості.

Діти дуже полюбили свою нову ,,бабусю”, у неї було стільки нереалізованого тепла для них і стільки цікавих історій, що вони буквально ходили за нею хвостиком.

На даний момент всі здаються дуже – дуже щасливими, адже для щастя нам потрібно всього лише трохи тепла і участі. А ще бути кому, то потрібне.

Related Post

facebook