Катя з сім’єю переїхали в інше місто, коли наpoдився Дмитрик. У колишньому було жити неможливо, постійно бiйки, та й хулiганів повно. Молоді батьки не хотіли піддавати свого сина будь-якій небезпеці. Зрозуміти можна. За матеріалами
Дмитрику ледь виповнилося 2,5 року і батьки вирішили відправити його в ясельну групу, щоб Катя теж могла почати підробляти. Все ж чуже місто, нова квартира, багато витрат, чоловікові одному не впоратися. Втім так думала саме Катя, а її чоловік розумів, що дружині просто хочеться спілкуватися з кимось, а не сидіти в 4 стінах, тому з радістю підтримав її завзяття.
Молодим дуже пощастило – сад від них в двох кроках. Катя відводила і забирала малюка, так встигала ще з’їздити у своїх справах.
Одного разу коли Катя в черговий раз прийшла за Дмитриком в садок і збирала його додому, вона помітила на собі чийсь погляд. То була маленька дівчинка. Її очі були повні смутку. Коли Катя повернулася до неї, та опустила очі і пішла геть. Каті стало не по собі. Так повторилося і на наступний раз. Тоді Катя запитала у дівчинки, як її звуть.
Знаєте що сталося? Дитина різко пожвавилася, дівчинка мало не підстрибом підійшла до Каті і стала розповідати про себе. Катя очманіла не менш, ніж в перший раз. Було видно, що дитині не вистачає спілкування. В кінці розмови дівчинка раптом сказала «я б теж хотіла, щоб у мене була така мама, як у Дмитрика» і пішла в групу. Катю взяло холодним потом і стало навіть якось незручно за своє щастя.
– Не звертайте уваги! Це діти з дитячого будинку, там ремонт зараз, тимчасово до нас перевели. Скоро відвезуть назад. – поспішила заспокоїти Катю вихователь.
Катю дуже зачепила ця ситуація, вона цілий вечір ходила в задумі. На наступний день Катя вирішила подарувати цій дівчинці свою стару скриньку під прикраси, їй вона все одно вже не потрібна, а дівчинці буде в радість. Потім Катя їй віднесла свої старі бусики і шпильки, потім якось сама не помітила як стала купувати то ляльки, то книги . А одного разу Катя прийшла з сином в сад, а Іринки (так звали дівчинку) там вже не було. Їх вже повернули назад – в дитячий будинок.
Катя як ніколи раніше відчула себе спустошеною і навіть чомусь кинутою. Насправді вона сама з дитячого будинку і прекрасно знала, як це. Вона про все розповіла чоловікові і попросила зрозуміти її, що вона без Іринки вже не може. Сама не помітила, як прикипіла душею. Не можна сказати, що чоловік був радий такому повороту подій, але дружину свою прекрасно розумів, а тому після нетривалих умовлянь все ж погодився удочерити дівчинку. Вони зібрали документи і вирушили в дитячий будинок.
Яким було здивування батьків, коли завідувачка їм сказала, що у дівчинки вже є потенційні батьки, і що вони спізнилися. Катя ледь не розплакалася. Але тут прибігла сама Іринка і дзвінко закрuчала «ось моя мама, я про неї вам розповідала» і кинулася на ручки до Каті. Обидві заплакали. А завідуючій тільки залишилося розвести руками.
Що вдіяти? Рішення було прийнято. Доля сама розпорядилася, як дитині буде краще. Ось так то! Сеpце ніколи не обманить.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
