Суспільство
Щоб лікуватись, продають останнє…

Кожен другий українець, дізнавшись про свій діагноз, відмовляється купувати ліки, відвідувати лікаря чи лягати у лікарню. Бо розуміє, що не «потягне» витрат.

“Виявила у себе величезну, з гусяче яйце, пухлину грудей. Зрозуміла, що це – рак. І почалося – страх, сльози… Консультувалась у двох державних клініках за місцем проживання, де зіткнулася з хамством і байдужістю”, – розповідає свою історію представниця БФ “Рожева стрічка” 54-річна Ольга Вакула-Фещенко.

За 16 місяців жінка витратила на лікування 600 тис. гривень. Щоб вберегтися від рецидиву, мусить регулярно проходити дорогі обстеження. “У розвинутих країнах витрати на лікування покриває страховка, бо протиракова терапія всюди дорога, – каже. – Звісно, у нас не все так погано. Є руки хірурга, але хірург не може заплатити за своїх пацієнтів. На одну жінку потрібно десь 500 тис. гривень на рік, а в Україні таких – кожна четверта (рак молочної залози лідирує у структурі захворюваності та смертності від онкопатологій серед українських жінок. – Авт.). Де у бюджеті візьметься стільки грошей?”

“Багато років українці живуть у подвійній реальності. Ст. 49 Конституції України гарантує безкоштовну медицину. Але більшість пацієнтів за неї платить – грошима , лікерами та цукерками або за офіційним прейскурантом у приватних клініках, викладаючи на лікування чималі суми”, – зазначає виконавчий директор БФ “Пацієнти України” Ольга Стефанишина. На її думку, тільки впровадження страхової медицини допоможе вивести українську медицину з коми. Фонд провів масштабне дослідження (особисті інтерв’ю та фокус-групові обговорення), аби дізнатися реальну вартість т. зв. “безкоштовної медицини”. 61% опитаних пацієнтів, які проходили лікування протягом останнього місяця, змушені були позичати гроші або продавати цінні речі.

Найдорожче лікування обійшлося онкохворим та хворим на гепатит. Практично всі респонденти економили на відпочинку, не купували одяг і побутову техніку, заощаджували на їжі, оформляли кредит, просили допомоги у рідних і знайомих, зокрема, аби ті придбали і передали потрібні ліки, бо в іншій області вони були у наявності і коштували дешевше.

Майже кожен другий опитаний, який хворів протягом останнього року або лікував когось із членів сім’ї, відмовився від лікування, бо зрозумів, що не “потягне” витрати. Серед тих, хто лікувався, 57% купували не всі ліки з переліку або зменшували дозу. 39% завчасно припиняли лікування. “У шість років у доньки сталося близько 25 носових кровотеч. То були страшні півроку. Майже не виходили з лікарні. Та найстрашніше, коли кров тече не з носа, а потрапляє у шлунок. Ззовні нічого не видно, а на третю добу хворий блює кров’ю. У нас був такий випадок.

Кількість ліків мали би розраховувати на кількість пацієнтів, а у нас – виходять з тих коштів, які виділили з бюд­жету”. Зараз потреба на ліки у дорослих – близько 700 млн. гривень на рік. У 2016 виділили 130 млн. На 2017 пообіцяли більше – 421 млн. За даними “Індекс здоров’я. Україна 2016”, 97% пацієнтів, які проходили амбулаторне лікування, за власний кошт купували медикаменти. Але тільки 78% купили всі ліки зі списку. З тих, що вирішили зекономити, 51% не мали грошей, 36% – не вважали за потрібне витрачатися “на аптеку”, 8% – не могли придбати лікарські засоби через те, що їх не було у наявності. Ситуація з лікуванням в умовах стаціонару – ще гірша. 97% опитаних платили за ліки. З них 84% повідомили, що витягували з-під матраца останні гроші. Через цілодобовий контроль з боку медиків 85% респондентів довелося придбати всі препарати зі списку, а 12% – “майже всі”.

Проігнорували призначене лікарем лікування тільки 3% хворих. З них 55% – через фінансові труднощі. На запитання “Чи складно вам було знайти кошти на лікування у стаціонарі?” 78% респондентів відповіли, що складно, а 6% зізналося, що взагалі неможливо. Серед осіб, старших за 60 років, таких – 91%. Серед тих, кому доводиться виживати на 1500 гривень на місяць і менше, – 90%.

3−4 – стількох лікарів доводиться змінити середньостатистичному українському пацієнту, перш ніж він знайде “свого” фахівця. Основне, на що скаржаться хворі, – непрофесіоналізм і байдужість медиків, перевантаженість медичних закладів та співпраця з фармацевтами (виписують не той препарат, який допоможе подолати хворобу, а той, з продажу якого отримують відсоток). Проте одна з найбільших проблем української медицини – неформальні платежі. “Коли мені видаляли нирку, лікарі чітко озвучили суму за операцію – 30 тис. гривень. Це – не рахуючи медикаментів, тільки за роботу. Начислили якусь доплату за присутність кандидата медичних наук, який нічого не робив – просто стояв на випадок чого. Анестезіологи завжди беруть гроші окремо. У них різна такса. Хто 500 доларів бере за операцію, хто – тисячу. Звісно, всі платежі неофіційні, у конверті”, – ділиться досвідом 26-річна пацієнтка з Миколаєва, у якої виявили ракову пухлину.

“У 34 роки захворів на хронічний мієлолейкоз, – розповідає свою історію засновник фонду “Крапля крові”, 41-річний житель Дніпра Іван Зеленський. – Про те, що у мене рак крові, дізнався випадково, коли проходив черговий медогляд на роботі. Коли дізнався, скільки коштує препарат – тисячу доларів на місяць, і що лікування – пожиттєве, зрозумів, що лікування мені не по кишені. Поїхав у Полтаву до обласного гематолога, щоб записатися у чергу на державну програму забезпечення ліками. Таких, як я, хворих в області – 40, а ліками держава забезпечила лише 11. Зрозумівши, що у Полтавській області ніколи не потраплю до державної програми, перебрався до Дніпра”. Каже, два роки тому в Україну зайшли генерики – препарати-аналоги оригінальних, і вартість лікування таких хворих, як він, знизилася майже у десять разів.

Раніше терапією було охоплено 400 пацієнтів. Тепер – 1200. Але ще 1,5 тис. перебувають у листі очікування. “У США 35% препаратів – це генерики. Вони, як правило, не гірші за оригінали”, – переконує. Зараз тривають переговори з фармацевтичними компаніями. Якщо на ринок зайде велика їх кількість, створиться конкуренція, впадуть ціни, а пацієнти зможуть обрати кращі варіанти лікування.

Джерело.

Реклама

Related Post

facebook