– А я ж знала, що цим закінчиться! – ледь не плаче моя знайома, Оксана. – Синові десять разів говорила. Розмовляла, попереджала, нагадувала. Він все на мене рукою махав – мама, я все знаю. Ну ось, дострибалися тепер! За матеріалами
Історія банальна: дівчинка Віка, з якою дружив шістнадцятирічний син Оксани Данило – вaгiтна. Термін ще невеликий, але мама Віки, здається, принципово проти aбoртiв.
– Стану тепер бабусею в неповні сорок років! – засмучується Оксана.
… Діти познайомилися в таборі минулого літа. Ровесники, двоє не дурні, вчаться добре, двоє єдині діти в благополучних повних сім’ях. У таборі обмінялися контактами, а вже по приїзду додому дівчинка Віка сама знайшла Даню в соціальних мережах.
– Ця Віка просто проходу Данилові не давала, – розповідає Оксана. – І надзвонювала, і писала, і зустрітися його кликала постійно. Телефон просто не замовкав. Приїжджала, чатувала його, чоловік її в нашому під’їзді бачив. Судячи з усього, дівчинка дуже настирлива. І розвинена … Мені навіть здалося, що вона старше Данила набагато. Я була здивована, що їй теж шістнадцять … У Данила такої вже прямо любові до неї не було, але вона взяла його в оборот! Там просто не було шансів …
Звичайно, з Данилом вели бесіди говорили і про відносини, і про любов, і про запoбiгання, і про ось це ось все. Але – класика жанру – все це не допомогло.
– А я ось тепер розумію, чому раніше в селах в таких випадках саме дівкам ворота дьогтем мазали! – запально каже Оксана. – Не хлопцям! Тому що дев’яносто відсотків провини, я вважаю, на тій родині! Виховували б дочку нормально і стежили за нею, такого б зараз не було … А вони нам тепер заявляють – ви, мовляв, розумієте, що ваш син нашій дочці життя зіпсував? Ну, як? Перекладають з хвoрої голови на здорову!
– Слухай, ну так теж не можна! – каже Оксані подруга, яка в курсі ситуації. – виниш кого завгодно, тільки не свого сина! Так не можна! Ось якби у мене був син і він викинув таке – так я б його! Ух! Відшмагали б так, що тиждень сидіти не міг! Посадила б на хліб і воду і відправила б на заробітки.
– Ви такі всі смішні, теоретики! – глузливо зітхає Оксана. – Дочок своїх недолугих виховуйте краще, щоб хвостами не крутили перед хлопцями. І, якщо в ліжко лягають, думали про головою. Тому що відповідати за все їм доведеться самим!
– І що, ти дозволиш, щоб все просто так зійшло твоєму коханому синочку з рук?
– Ну а що я можу тепер зробити? – розводить руками Оксана. – Вигнати сина з дому? Позбавити його морозива? Вiдшмaгати? Змусити одружитися? Що? … От кажуть – чоловік теж несе відповідальність, бла-бла-бла … Та ніфіга! Що ось тепер взяти з чоловіка, якому шістнадцять? Та й навіть з його батьків? Нічого!
– Ну як це – “нічого”. Зараз наpoдить, будете виховувати …
– Якщо вже наpoдить, нам все одно ніхто дитини не віддасть! Ростити будуть самі. Можуть грошей попросити, але чи багато візьмеш з такого тата?
***
А ви згодні з тим, що в підліткової вaгiтнoсті винні батьки? Підлітки – вони ж діти, і навіть в 16-17 років. Так що там говорити, сьогодні і в двадцять п’ять вони ще діти: не стоять на ногах, шукають себе, вчаться і перебувають на повному батьківському забезпеченні.
А батьки – дорослі люди, вони несуть за дітей відповідальність. Тому подібні ексцеси – на їхній совісті?
У «хороших» батьків дочка не опиниться в такій ситуації? А син?
Що думаєте?
Фото ілюстративне, з відкритих джерел