fbpx
Breaking News
Серйoзні стосунки, нe для них: Цuм знaкам зодiаку непoгано живeться в холoстяцькому статусі
Я росла в сім’ї, де конфлікти було прийнято вирішувати без крuків, і тим більше без рукoприклaдствa: цікава історія про те, як я врятувала незнайому пару від розлучення
Якa ж вона розумничка! Оcь, як повинна відповідати мужикам, справжня жінка!
“Часник – зимовий рятівник”, – любила казати бабуся, а на столі завжди стояло блюдце з гостро-гіркими, але такими вітамінними зубочками. Ми з бабусею заплітали часник у косички, а потім я, ставши на стілець, розвішувала їх під стелею кухні. Це був такий наш ритуал, якого я чекала, щойно починали облітати з дерев перші золоті листочки. Та часник можна зберігати не тільки в косичках. Є і інші способи висушити і зберегти його, щоб спеція не розгубила свої корисні властивості. Ділимося найправильнішими методами!
Які молодці! На Вінниччині, у селі Іванів, вже стала традицією масова ранкова шкільна руханка: енергетичний заряд, бадьорість і  краща продуктивність дітям і вчителям забезпечені!
Україна
Танк у квіточку

Доброволець Анатолій згадує, як їхній підрозділ зайшов до міста, яке було під сепаратистами.

“Ми зайшли танками. Дали команду – все спокійно, можна закріпитися. Хлопці голодні – дістали, що в кого було. До цього до нас волонтери приїздили – привезли багато продуктів. Хтось плову на вогнищі наварив, в нас до плову консерви, сало, коржики, мед, цукерки. Аж раптом в траві щось зашаруділо. Ми всі підхопилися – місто ж до цього було під сепаратистами. Аж там хлопчик, років чотири. Сидить, спостерігає з кущів, як ми зібралися обідати. Ну ми автомати опустили, питаємо дитину: чи ти голодний.

В очах страх, але головою киває, що так. Привели його, посадили, насипали їсти, пропонуємо цукерки й коржики. Мовчить, їжу не чіпає. Питаємо з хлопцями: в чому справа. Він ручкою показує в іншу сторону. Ми туди – аж там ще двоє дітей. Погукали і їх, а за ними ще діти підійшли. Всі голодні, дивляться на нас. Нам і їжа в горло не лізе – посадили дітей, насипали їм їсти. Дивимося – і в кожного сльози на очах. Одна дівчинка тихенько так питає: “Можна щось сестричці візьму, бо вона їсти просить у мами постійно?”

Подзвонили командирові, той сказав, що пришле волонтерів, які допоможуть з їжею місцевим. Покликали ще наших хлопців. Ті принесли якісь ящики з продуктами. Погодували дітей, з собою дали всього, що знайшлося. З штабу зідзвонилися нам, сказали, що організовують підвіз їжі місцевим. Так ми залишалися голодними, але не нарікали, якось переночували. На наступний ранок підвезли продукти і нам і місцевим, біля машин черги вистроїлися. А до нас вчорашня дітлашня прибігла.

Поки ми відвернулися, вони взяли крейди, фарбу і розмалювали наш танк. Намалювали квіти, птахів, сонечка, порозвішували кольорові стрічечки. Не танк вийшов, а дівчинка на параді. Нам з солдатами наплели віночків. Ми так розчулилися від того. Одягнули віночки, подякували. Аж тут нагодився командир. Побачив нас, здорових мужиків, у віночках, танк у рожевих стрічечках і птахах – аж мову відняло. Почав сваритися, щоб зняли все негайно: “Тут війна чи дім мод?” Ми все швидко прибрали. Але командир потім і сам розчулився та пригощав дітлахів цукерками”, – розказав Анатолій.

Читайте також: У зоні АТО не можуть знайти 1,5 тисячі осіб

Джерело.

Related Post