fbpx
Breaking News
Поїхала я у відрядження і хлопцеві про це розповіла. Ну поїхала я значить гроші заробляти, приїхала вранці другого дня, порадувати коханого таким хорошим сюрпризом, заходжу в квартиру, а там мій наречений з якоюсь дівчиною розвaжається. Красива дівка років 20. Сіла я на стільчик, дивлюся на них і мовчу
Доньку колишній чоловік не кинув, трудився на двох роботах, щоб поставити її на ноги. З чуток я знала, що у нього часто змінювалися жінки. Звичайно, мене це зачіпало, адже я все ще його любила і звинувачувала себе за те, що втратила. Але так не могло тривати довго. У мене мало бути своє життя
-Я всім заважаю. Ти тільки не віддавай мене в інтернат, не давай, бабусю, миленька, я тебе благаю. Мама не бере, і тато не хоче, а тобі в лікарню треба, я ж чув, ти мамі говорила, питала, куди мене діти? Може мені краще піти на небеса до ангеликів, бабусю? 
Салат, який я готую кожного разу, як тільки до мене їде дочка з зятем. Він дуже цікавий, оригінальний, а головне, не такий як усі. Рецепт, який вартує вашої уваги!
Хочете здивувати своїх рідних чимось смачненьким? Тоді читайте, записуйте та готуйте на здоров’я! З інгредієнтів вам потрібні лише фарш та картопля. Домочадці, від такої смакоти, будуть в захваті!
Україна
Танк у квіточку

Доброволець Анатолій згадує, як їхній підрозділ зайшов до міста, яке було під сепаратистами.

“Ми зайшли танками. Дали команду – все спокійно, можна закріпитися. Хлопці голодні – дістали, що в кого було. До цього до нас волонтери приїздили – привезли багато продуктів. Хтось плову на вогнищі наварив, в нас до плову консерви, сало, коржики, мед, цукерки. Аж раптом в траві щось зашаруділо. Ми всі підхопилися – місто ж до цього було під сепаратистами. Аж там хлопчик, років чотири. Сидить, спостерігає з кущів, як ми зібралися обідати. Ну ми автомати опустили, питаємо дитину: чи ти голодний.

В очах страх, але головою киває, що так. Привели його, посадили, насипали їсти, пропонуємо цукерки й коржики. Мовчить, їжу не чіпає. Питаємо з хлопцями: в чому справа. Він ручкою показує в іншу сторону. Ми туди – аж там ще двоє дітей. Погукали і їх, а за ними ще діти підійшли. Всі голодні, дивляться на нас. Нам і їжа в горло не лізе – посадили дітей, насипали їм їсти. Дивимося – і в кожного сльози на очах. Одна дівчинка тихенько так питає: “Можна щось сестричці візьму, бо вона їсти просить у мами постійно?”

Подзвонили командирові, той сказав, що пришле волонтерів, які допоможуть з їжею місцевим. Покликали ще наших хлопців. Ті принесли якісь ящики з продуктами. Погодували дітей, з собою дали всього, що знайшлося. З штабу зідзвонилися нам, сказали, що організовують підвіз їжі місцевим. Так ми залишалися голодними, але не нарікали, якось переночували. На наступний ранок підвезли продукти і нам і місцевим, біля машин черги вистроїлися. А до нас вчорашня дітлашня прибігла.

Поки ми відвернулися, вони взяли крейди, фарбу і розмалювали наш танк. Намалювали квіти, птахів, сонечка, порозвішували кольорові стрічечки. Не танк вийшов, а дівчинка на параді. Нам з солдатами наплели віночків. Ми так розчулилися від того. Одягнули віночки, подякували. Аж тут нагодився командир. Побачив нас, здорових мужиків, у віночках, танк у рожевих стрічечках і птахах – аж мову відняло. Почав сваритися, щоб зняли все негайно: “Тут війна чи дім мод?” Ми все швидко прибрали. Але командир потім і сам розчулився та пригощав дітлахів цукерками”, – розказав Анатолій.

Читайте також: У зоні АТО не можуть знайти 1,5 тисячі осіб

Джерело.

Related Post