fbpx

Це не життя. Не йшло в Оленки особисте життя та й рідні батьки не любили

Не йшло в Оленки особисте життя. В інституті їй було не до цього, а після, повернувшись в наше селище, родичі на неї звалили старих. Доглядати за ними, а по факту – оглядати.

Наступні десять років Олена бігала на роботу, потім по старим і вже пізно ввечері поверталася до батьків. Працювала вона менеджером на заводі з виробництва готових сніданків, в сусідньому селищі.

Протягом цих десяти років один за іншим бабуся з дідусем з татової сторони пoвмиpaли. Батько був єдиним спадкоємцем, успадкував хороший будинок і дачу.

Олена хотіла переїхати в цей будинок, дуже вона втомилася жити з батьками, з якими з кожним роком ставали все гірше і гірше відносини.

Вже кілька разів вона заводила розмову про переїзд, але батьки під різними приводами відмовляли.

Тоді Олена не витримала і оголосила:

– Переїжджаю в ці вихідні, адже будинок порожній стоїть, я поживу трохи. І не минуло й дня після цього оголошення, як батьки тут же ремонт почали робити в цьому будинку, і роблять його досі.

Читайте також: Як син міг проміняти нас на цю?

Незабаром пoмep і другий дідусь, залишилася одна бабуся. З цієї бабусею у Олени були дуже хороші стосунки, ще кілька років тому вона радила їй:

– Ти батькам не говори яка в тебе зарплата, менше суму називай, а про премії і зовсім мовчи. Відкрий в банку рахунок і з кожної зарплати хоч п’ятсот чи тисячу гривень відкладай. А то батьки щось не дбають про твоє майбутнє, ось братові твоєму і квартиру купили, і машину, а тобі дулю з маслом.

Батьки і правда купили братові квартиру, а на машину грошей не вистачило, – взяли в кредит, який вони самі ж і платять. А Олені сказали, – заміж вийдеш і до чоловіка жити підеш на його житлоплощу.

Ось тільки до тридцяти років так до неї ніхто і не посватався. Залицяльники звичайно були ось тільки матері ніхто з них не подобався: то немає свого житла, то отримує копійки, то освіта не вища. Всі отримували від воріт поворот.

Олена зробила так як їй і радила бабуся. Відкрила рахунок і відкладала потроху на нього. Через шість років вже накопичилася непогана сума грошей. В цьому році зaxвopiла і злягла бабуся, Олена біля неї чергувала і вдень і вночі, довелося з роботи навіть піти.

І ось як то рано вранці, ще не розвиднілося, кличе її бабуся до себе і каже:

– Там в сараї, під бочками одна з дощок виймається і там в підлозі тайник. Скільки ми з дідом змогли накопичити, все візьми собі. Батькам і так цей будинок дістанеться та мої і дідові накопичення на книжках.

На наступний день бабуся пoмepлa. А через кілька днів і Олена поїхала від батьків. Не знаю що вона батькам сказала, тільки сусіди розповідають, що лаялися дуже сильно.

Як я дізналася пізніше з листування в одній із соціальних мереж, Олена поїхала в місто до своєї одногрупниці. Спочатку жила у неї, зараз кімнату знімає, працює, життям своєї задоволена.

You cannot copy content of this page