Коли у сестри чоловіка не склалося з житлом під час навчання в місті, мама знову зробила обхід всієї міської рідні і знайшла-таки, до кого впихнути свою донечку. За матеріалами
Це Маринка, якась троюрідна сестра мого чоловіка.
Дівчина ну дуже позитивна, теж студентка, батьки купили їй окремо квартиру, жила вона одна і ніби-як зраділа тому, що компанію їй складе троюрідна сестричка.
Мама з Зіною мені всі вуха прожужжали про те, яка Марина чудова, яка вона розумна і вихована дівчина, просто золото!
Зіна щотижня приїжджала на вихідні в село до мами і не переставала хвалитися, як добре вони уживаються, як розуміють один з одного з півслова і живуть душа в душу.
-Мам, дивись яку сукню вона мені подарувала ?! – якось похвалилася вона.
-Напевно купу грошей коштує! – кинулася обмацувати матеріал її мати.
-Молодець Маринка! Не жадібна! – самовдоволено посміхнулася вона.
А потім Зіна побачила – плаття своєї мрії, в шафі у Маринки, і втратила спокій і сон.
-Я попросила її подарувати мені це платтячко, тим більше мені воно явно більше йде, ніж їй! А вона відмовила! “Зажала” для сестри плаття! Типу ця річ брендова і вона сама її ледве знайшла. І тоді я ляпнула їй:
Значить продай, я куплю його в тебе!
Марина озвучила ціну, за яку згодна продати сукню, щось близько двох тисяч гривень і Зіна мухою примчала додому в село до мами, з порога почавши кляньчити гроші на Маринчине плаття.
-Скільки-скільки ?! – здивувалася мати, почувши ціну.
-Ну .. це ще вона мені дешевше його погодилася віддати, а так-то воно ще дорожче нове коштувало ..
-Так! На ці гроші цілий місяць жити можна! І суконь купити з десяток! – насупилася мати , – Зовсім Маринка здyрiла, а на вигляд порядна. Сестрі плаття продавати ношене, обноску свою! Ні! Не здумай навіть, обійдемося без її мотлоху! За дуpнів нас тримає? Так я тобі тоді вже на ці гроші нове куплю, ще й краще!
Зіна не кліпаючи дивилася на свою матір ненависним поглядом, потім кинулася геть з кімнати.
Образилася на відмову.
-Дуpа! В речах зовсім не розбирається! Вона нічого не розуміє !!! – шипіла Зіна і я побачила злі сльози в її величезних очах.
-Документи з коледжу заберу і все! – зі злісною усмішкою раптом заявила вона. А потім трохи м’якшим голоском запитала у мене:
-У тебе немає випадково зайвих 2 тисяч? ..
(Звичайно-ж я негативно похитала головою).
І ось через цю горезвісну сукню Зіна і почала наговорювати гидоти про Марину своєї матері.
Раз у раз дзвонила їй з міста по телефону і скаржилася:
-Марина навіть хліб додому не купує, каже: «Я хліб не їм, якщо тобі він потрібен, купуй сама!», А ще своїми дзвінками відриває мене від навчання: дзвонить прямо під час пар і лекцій і командує: «Чай купи, туaлетний папір купи! ».
Набpидла! І настирлива така – все дзвонить, дзвонить, дзвонить !!! А мені самій грошей ледь вистачає, я ж студентка!
Раз по раз, Зіна виливала на сестру, яка прихистила її в своїй квартирі. Моя свекруха просто зненавиділа племінницю.
Не знаю, як Марина терпіла нашу лукаву Зіну у себе, вони так би і жили б напевно удвох, поки раптом все не змінилося: Маринка зібралася заміж.
І нам всім довелося погуляти на її весіллі, до речі, тоді-то Марина і подарувала ту нещасливу сукню Зіні і та стояла в ній на церемонії одруження.
Я так зрозуміла, що Марина дуже вдало виходить заміж за хлопця із забезпеченої сім’ї (мрія моєї свекрухи! Саме такого зятя вона мріяла собі роздобути).
Я не могла не помітити, як Зіна з мамою заздрісно поглядали на Маринку-наречену в шикарній білій весільній сукні і на її красеня-нареченого.
Взагалі, своїм виглядом, моя свекруха з Зінаїдою сильно нагадували мені мачуху з дочками з казки про Попелюшку: похнюплене Зінкіне обличчя кривилося від неприхованої заздрості, а моя свекруха все бурмотіла, що батьки нареченого якісь невеселі: явно через невдалий вибір сина.
Після того, як Марина вийшла заміж, Зіні довелося від неї з’їхати: адже не буде ж вона заважати молодятам своєю присутністю.
А до сукні своєї мрії Зіна дуже швидко втратила інтерес і я бачила, як вона валяється під ліжком посеред купи всякого шмаття.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел