З’явився у мене новий друг, йому було 25, мені 28. Багато спільного, схожі погляди на життя. Раз на тиждень він бував на клaдoвищі, відвідував мoгuлу батька, якого втратив в 16 років. Всі друзі були під враженням, як сильно він любив його і продовжує любити. За матеріалами
За 10 років він все так же старанно відвідував його мoгuлу і завжди з найтеплішими почуттями говорив про нього, хотів дуже бути схожим на нього, стати краще. У нього це виходило.
Він був успішною людиною, швидко піднявся в бізнесі, у нього була та сама бізнес чуйка, але з особистим життям зовсім не складалося.
Поклавши руку на сеpце, він був гідною партією: відмінна робота, кар’єрний ріст, здоровий спосіб життя, порядна і гідна людина. Прихильниць було досить, але він довгий час залишався самотній.
Якось він прийшов з новиною, що зустрів прекрасну дівчину. Світився від щастя, ми були щиро раді за нього. Відносини розвивалися, справа йшла до весілля. Дівчина нам з дружиною сподобалася, та й друзі були раді за нього… але був один момент.
Дівчина була матір’ю-одиначкою з дворічним синочком.
Нашого друга цей момент абсолютно не хвилював, але деякі друзі вважали, що це не зовсім підходяща партія для нього. Мовляв, навіщо йому дівчина з минулим і дитиною. Чесно зізнатися, я не любитель міркувати над чужими життями і ніяк не замислювався над тим, що відбувається. Головне, що йому добре, та й що тут додати.
Якось зустрілися компанією і один з друзів все ж вирішив пояснити йому, що краще б вибрати дівчину без такого сумного досвіду, та й навіщо чужа дитина?
Мій друг трохи помовчав і відповів:
– Я ходжу на клaдoвище, до батька, більше 10 років. Він мій найкращий життєвий приклад і авторитет. Я хочу бути таким же як він. Батько одружився на моїй мамі, коли я був зовсім дитиною. Через стільки років я як і раніше не знаю іншого батька, крім нього. Він ніколи не був мені вітчимом. Він був моїм батьком. А свого біологічного батька я в житті не бачив.
