12 років в шлюбі, жодної сварки зі свекрухою! Хоча передумов для сварок досить.
– Юля, ти нині банки крутити будеш? – свекруха.
– Ні, ніколи, аврал на роботі, – відповіда я спокійно.
– Банки мені привезіть, я вам теж накручу.
– Дякую, але не треба. Ви і так втомлюєтеся.
– Мені не важко, – каже свекруха.
– Дякую, привеземо.
Я не стала поганою господинею, яка без банок як без рук. Мене не стали звинувачувати в тому, що я зібралася морити чоловіка і дитини голодом. Мені не прочитали лекцію про користь компотік в зимовий час. Ми просто відвезли порожні банки, а забрали – повні.
З початку травня я або чоловік без проблем возили Тетяну на дачу. Ми пололи, садили і поливали. Кілька разів відмовилися їхати.
– На дачу їдемо в суботу? – запитала свекруха.
– Вибачте, не вийде.
– Нічого страшного. Я одна з’їжджу.
– Ми б з радістю склали Вам компанію, але…
– Не виправдовуйся. Все добре.
І дійсно – все добре! Тетяна не дзвонила синові і не вимагала відвезти її або з’їздити з нею. Вона не істерії у нас під вікнами, трясучи розсадою. Чи не докоряла ягодами і свіжими огірочками. Все суто на добровільних засадах: захотіли – поїхали, не захотіли – ніхто не засудить.
Дитина… Дитина – окрема тема для наших не сталося сварок.
– Юля, пробач! Не вгледіла! Дашенька взяла ножиці і себе підстригла! – з остахом говорила свекруха.
– Не переживайте, волосся не зуби – відросте.
– Давай я в перукарню з нею піду? Там Даші стрижку красиву зроблять.
– Дякую, але ми самі зводимо. Не треба Вам гроші витрачати.
– Моя вина…
– Все добре. Точно. Дякую, що погодилися взяти Дашу на вихідні.
Забрала дочку, зводила до подруги-перукаря. Вона почула, що Даша себе обдурити по недогляд бабусі, і почала: «Та якби моя свекруха… Я б її теж обхренакала!»
За що? Нічого непоправного не сталося. А волосся… Я в дитинстві теж з ножицями «пограла», та так, що мама ридала над обрізаними кучерями. Хто так не робив? І сенс влаштовувати скандал, якщо все одно вже нічого не змінити?
– Юля, я пам’ятаю, що повинна була привезти Дашу о пів на дев’яту. Вибач, але вона заснула. Якщо хочеш – я можу розбудити і привезти, – свекруха.
– Нехай спить. Дякуємо. Я вранці за нею заїду.
– Давай я сама відведу її в садок?
– Ви на роботу не встигнете. Я встану раніше і заїду. Мені не важко. Ще раз дякую.
Встала раненько і з’їздила. Не переламалася. Чи не вимагала, щоб Тетяна встала о п’ятій ранку і їхала на роботу через дитячий сад.
Іноді Тетяна буває нетактовна. Але я не звертаю на це уваги.
– Юля, ти поправилася, – каже свекруха.
– Так, є трохи.
– Хочеш, я з Дашею буду сидіти вечорами, а ти в зал запишешся?
– Ні, дякую. Але якщо надумаю – звернуся.
– Звертайся!
Що кримінального? Так, я погладшала, вона помітила. Сенс ображатися на констатацію факту? Тим більше, що відразу було запропоновано допомогу? Треба було губки надути, ніжкою тупнути і чоловікові істерику влаштувати: «Ааа, твоя мати сказала, що я жирна!» Кому стало б краще?
Рідкісні зауваження з приводу порядку в квартирі я пропускаю повз вуха, при цьому чемно погоджуючись: так, не прибрано. За поради по готуванні – дякую: добре, наступного разу спробую інакше.
І так – Тетяна має повне право приходити до нас додому в будь-який час дня і ночі: тут живе її син і внучка. Чому вона у когось повинна питати дозволу, щоб побачити свою сім’ю?
Але свекруха рідко користується цим правом, вважаючи за краще дзвонити і попереджати. У будь-якому випадку, вона – найбажаніший гість в нашому домі.
Більшість причин для сварок не варті. Або бажання потішити своє его і попестовать безглузду обідкі настільки велике, що треба відразу встати в стійку і почати стравлювати чоловіка з його матір’ю?
Тетяна теж закриває очі на багато речей. Зі свого боку вона так само ретельно оберігає наш негласний світ, за що я їй дуже вдячна.
Ввічливість, розуміння і вміння поставити себе на чуже місце – ось три секрети, на яких стоять наші відносини. Хороші відносини, дозвольте зауважити. Треба просто постаратися полюбити жінку, яка народила Вашого чоловіка.
Треба бути поблажливою до її промахів і випадковим провиною. І Вам дадуть відповідь тим же. Дванадцять років хороших відносин з Тетяною тому приклад.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
