fbpx

Продовжує брати у нас гроші. І добре б тільки Богдан. Рік тому син одружився з такою ж безробітною і зухвалою дівчиною. Маргарита в моєму будинку свої правила диктує. Хочуть дитину, тож мені треба продати дачну ділянку біля Десни

Ми з чоловіком довго не могли народити дитину. П’ять років ходили-їздили фахівцями, вже майже втратили будь-яку надію. Але в результаті ми все ж таки стали батьками, і це було для нас справжнім дивом!

Тому Богданчик – дитина довгоочікувана, ми сина неймовірно любили. Ми з його батьком завжди намагалися забезпечити його не лише всім необхідним, а й виконувати будь-які забаганки.

Коли Богдан виріс і вирішив не вступати до університету, а відкрити власний бізнес, ми з чоловіком його підтримали. Хлопчик він у нас тямущий, тож ми щиро вірили, що в нього все вийде. Навіть після того, як перші дві спроби провалилися, ми ще кілька разів давали йому гроші для чергового починання.

За кілька років стало ясно, що відкриття власного бізнесу – ідея провальна. І я почала натякати синові, що настав час задуматися про більш практичний спосіб заробітку. Богдан у відповідь тільки й робив, що звинувачував нас із батьком у скупості і тому, що ми його не підтримуємо. Зрештою, влаштувався барменом у якомусь сумнівному закладі і все одно продовжує брати у нас гроші.

І добре б тільки він. Рік тому син одружився з такою ж безробітною і зухвалою дівчиною Маргаритою. І тепер вони вже удвох сидять на нашому утриманні. Невістка ще й намагається в моєму будинку свої правила диктувати.

Нещодавно ця парочка заявила, що вони хочуть дитину, тож мені треба було б продати дачну ділянку та віддати їм гроші, щоб забезпечити онука всім необхідним.

Від такої новини я на кілька хвилин навіть дар мови втратила. Я, звісно, дуже терпляча, але це вже занадто. Власне, так я й сказала невістці.

У відповідь діти вирішили влаштувати мені страйк. З батьком розмовляють, бо сімейним бюджетом управляє він. А на мене реагують так, наче я пусте місце.

Дачу біля Десни, ясна річ, продавати я не збираюся. У мене з нею купа радісних спогадів пов’язана. Там я з юних років відпочиваю душею від міської метушні та відновлюю сили.

Ось тільки з сином не хочеться бути в розладі. Все-таки єдина дитина. А що робити в такій ситуації, не розумію, як все покращити? Чоловік вже руки опустив.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото – Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page