25 років я терпіла свою свекруху Галину Федорівну. Навіть не хочеться описувати всі ті неприємності, які вона мені влаштовувала. Не злюбила вона мене з першої зустірічі. Можливо, через те, що я була краща, гарніша за її дочку Олесю, мою ледащо-зовицю, яка до 30-ти років у свекрів на шиї сиділа, а потім за старого іноземця заміж вийскочила і поїхала на все життя в іншу країну…
Це я так думаю, що свекруха мені не простила переваги над її дочкою меншою, а там хто його знає, яка істина причина нелюбові до мене Галини Федорівни.
Дякувати, чоловік Степан завжди на моєму боці був, завжди захищав перед мамою. Він і зараз говорить, що вона несправедлива до мене була, хоча я її доглядала останні роки її життя.
Так ось, я свекрусі якось сказала, що невідомо, якою буде інша невістка, дівчина з якою одружиться її наймолодший син Василь… А якщо вона буде ще й руку підіймати? І що б ви думали? Я наче у воду дивилася…
Коли свекруха овдовіла і здоров’я її слабке стало, забрав її до себе в сусідній район молодший брат чоловіка. З ними ми не дуже якось спілкувалися. бо я з Ларисою, невістокю, не подружилася. Але і Степан мій з Василем не близькі, тож ми дуже не часто бачилися.
І ось ми все ж поїхали якось до Василя і Раїси. Свекруха вже кілька років на той момент жила у них в селі.
Те, що ми побачили… ніякими людяними словами назвати не можна. Навіть свекрусі, яка стільки попила з мене сил, я такого не бажала…
Вона жила, замкнута в одній кімнаті, її ніколи з неї не випускали, не прибирали там і не провітрювали приміщення лише відро з нечистотами виносили і годували аби-як…
Звичайно, ми її забрали і оточили доглядом. Через 1,5 року свекрухи не стало. У неї, попри умови життя останніх років у молодшого сина, було міцне здоровя, вона майже ніколи нічим не хворіла. Звичайно, я її простила за все те, що вона мені у минулому заподіяла, за її докори, інтриги, підлості.
Знаєте, вона мені завжди, коли я її мила або годувала, або сиділа біля неї під час грози, якої вона дуже боялася ще зі свого дитинства, – завжди після цього вона мовчки цілувала мені руку…
Автор – Стефанія М.
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
