Нашому з Іваном сину 20 років. Він вчиться на другому курсі інституту, вчиться платно. Самі розумієте, це недешево.
Недавно він привів до нас на оглядини свою наречену. Ну, як на оглядини. Виявилося дівчинка чекає дитину, і молоді прийшли порадитися, що робити далі. Дівчинці лише 18 років. Але, загалом, вона нам цілком сподобалася – скромна, спокійна.
Переговорили ми, звичайно, зітхнули, але вирішили підтримати дітей. Це ж наша кровиночка, як не допомогти. Дитина це вже не жарти. Та й, знову-таки, це ж наш онук чи внучка. Хоч і не планували ми так рано дідом з бабкою ставати, але що робити. Від цього не застрахований ніхто. Одне порадувало, що син з себе відповідальності не зняв – значить, правильно ми його виховали.
Вирішили влаштувати, щось типу сватання, щоб зустрітися з батьками нареченої і обговорити подальші дії. Прийшли в призначений час в гості. Нас досить гарно зустріли, ми – з тортиком, вони – з салатиками. Посиділи, обговорили. Діти хочуть весілля. Невелике торжество, але потрібні чималі гроші.
Син у нас єдиний. Грошей зайвих немає, але якщо взяти підробіток, та заощадити, то прорвемося. На тому й вирішили, що все скромненько, але не гірше, ніж у людей.
Вирішили все робити навпіл і за традиціями. Ми молодим обручки купили і половину за ресторан оплатили. Через тиждень вже і свято сплановане. Тут якось син приходить додому засмучений , питаю: “Що трапилося? Посварилися чи що?”.
Виявляється, батьки дівчинки вирішили, що все дуже дорого і такі суми вони не потягнуть. Сказали синові: “Ти вже практично чоловік, значить сам все і оплачуй. Ні, ми, звичайно, повернемо частину грошей, але не зараз. Зараз грошей немає. Ну, або нехай твої батьки, як би в борг, нам дадуть, а ми як зможемо відразу повернемо”.
Сказати, що я здивована, нічого не сказати. У нас все куплено, ресторан оплачений, гості запрошені, причому, з їхнього боку гостей в 2 рази більше (невже вони не розуміли на що йдуть). Подзвонила майбутнім сватам, а вони кажуть: “ми не знали, що все так дорого, ми не очікували, у нас несподівані витрати, ми потім повернемо, гостей скасувати не можемо, а то образяться”.
Все скасувати? Так сина з невісткою шкода, адже пообіцяли вже. Та й в ресторані всю суму не повернуть. Та й наші родичі теж образяться. Ми в повній безвиході і розгубленості. Якщо вони зараз так себе повели то, що далі буде? Чи все-таки скасувати? Або повірити, можливо й правда, повернуть гроші?
Вони, навіть, доньці сукню на весілля не купили, бідна дівчинка, ходить в очі мені заглядає, видно на нас сподівається. А нам, щоб другу частину оплатити, треба кредит брати або у людей позичати. І наречену якщо одягати, теж не 3 копійки. Ось, що робити? Голова обертом йде.
Передрук без гіперпосилання на ibilingua суворо заборонений!
Фото ілюстративне – weddingmagazine.com.ua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
