Моїй дочці Каті 33 роки, мешкає окремо. Виховує доньку, але з чоловіком розлучилася, тож змушена тягнути все на собі.
Але що тут скаржитися, в наш час багато хто живе так. Я і сама її без чоловіка на ноги піднімала, пропадала цілодобово на роботі.
Вся проблема в тому, що я нещодавно вийшла на пенсію, але дочка, як і раніше, розраховує на мою допомогу, у тому числі й на фінансову. Але як мені з моїх нинішніх доходів їй допомогти?
Я, звичайно, розумію, що їй важко і непросто все встигати. І внучку я люблю шалено. Але грошей мені взяти нема звідки. У самої ледве виходить кінці з кінцями зводити. Іноді сама шукаю, у кого позичити можна. Але Катерина цього не розуміє чи не хоче зрозуміти. Ще й без кінця каже, що я байдужа до її проблем.
За останній рік не згадаю жодної нашої зустрічі, де б вона не жалілася, що грошей немає. Бракує їй зарплати. А якось взагалі мені заявила, що грошей я не даю з тієї причини, що коплю собі на краще життя. Так і сказала! Можете собі уявити?
Напевно, думає, що я тут мільйони з пенсії відкладаю, щоб на старості пожити на втіху. Звідки в ній стільки наївності?!
Якийсь час ми не бачилися. А вчора Катя зателефонувала з несподіваною пропозицією. Розповіла, що мати її подружки років 10 живе та працює в Португалії. Добре заробляє та допомагає доньці. Нещодавно навіть квартиру змогли купити.
От Катя і додумалася впросити подружку, щоб її мати знайшла мені роботу. Мовляв, я поїду, влаштуюся і добре зароблятиму. І мені вистачить, і доньці. А вона ще й мою квартиру здаватиме переселенцям. Ото заживемо!
Але я, звичайно ж, відмовилася від цієї “казкової” пропозиції. Та й, якщо чесно, страшнувато їхати в таку далечінь на заробітки у мої роки. Подружки на пенсії вдома сидять, а я рвону до якоїсь Португалії?
Дочка, само собою, залишилася незадоволеною і кинула слухавку. А я тепер все думаю, чому вона така несамостійна. Все на когось сподівається, все чекає на допомогу від інших.
Хочу і пояснити їй все спокійно, і хороші взаємини зберегти. Завжди вважала, що діти повинні допомагати батькам у старості, але у моєму житті виходить навпаки. І допомогти хочеться, і не знаю як.
Та ще й подруга одна моя сказала, що вона б на моєму місці заради дочки й онучки поїхала б. То, виходить, я думаю лиш про себе?
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
Фото спеціально для ibilingua.com.
