fbpx

А родзинка – ось вона. Батьки сказали Вадиму, що лишать будинок йому. Брат мій в дитинстві був слабенької дитиною, а я росла міцною і здоровою. Його жаліли і балували, всіляко берегли і пестили. А приїхав він додому, щоб навідатися до батьків, але не просто так. Я запрошувала маму й тата на свій 40-річний ювілей, який відсвяткувала тиждень тому, та й завжди я їх запрошувала. От тільки вони як завжди не знайшли на мене часу. Інша справа – Вадим, він якраз приїхав до них з Києва. Я заміжня, маю двох діток, у мене хороший чоловік. От тільки мене засмучують досі взаємини з батьками і їхнє різне ставлення до мене і мого молодшого на чотири роки брата Вадима. Для мене вистачило лише посудомийної машини на весілля. Дякую і на цьому. Для Вадика – хоч зірочку з неба. Я сподіваюся, він хоч гроші на продукти дає батькам, але навіть в цьому не певна

Я запрошувала маму й тата на свій 40-річний ювілей, який відсвяткувала тиждень тому, та й завжди я їх запрошувала. От тільки вони як завжди не знайшли на мене часу. Інша справа – Вадим, він якраз приїхав до них з Києва.

Я заміжня, маю двох діток, у мене хороший чоловік. От тільки мене засмучують досі взаємини з батьками і їхнє різне ставлення до мене і мого молодшого на чотири роки брата Вадима.

Мій молодший брат Вадим вже 10 років мешкає в столиці. Зараз приїхав на кілька днів до батьків якраз. Вадиму 36 років, не одружений і здається не збирається. А приїхав він додому, щоб навідатися до батьків, але не просто так.

Брат мій в дитинстві був слабенької дитиною, а я росла міцною і здоровою. Його жаліли і балували, всіляко берегли і пестили. У батьків вистачило грошей Вадиму на вищу освіту, а от мені – ні.

Для мене вистачило лише посудомийної машини на весілля. Дякую і на цьому. Я живу у щасливому шлюбі з коханим чоловіком і двома дітьми. До всіх моїх досягнень батьки не мають ніякого стосунку. І я цим пишаюся.

Пишаюся, бо Вадим, незважаючи на вкладені в нього сили, батьківську любов і гроші, так і не став якоюсь значущою людиною. Так, він працює, винаймає хорошу квартиру. Навіть є якісь гроші в нього. Але на цьому і все.

Я переконана, що людина, як і рослина, мусить мати міцне коріння і не бути бадилиною на вітрі, як мій брат. Однак мене дивує інше. Хоч я живу до батьків ближче за брата, але я для них майже чужа людина.

Ось вам останній приклад. На мій день народження я запрошувала маму і тата на шашлики останніх чотири роки напевно. І щоразу вони вигадували якусь причину, щоби не приходити.

То в них якісь справи, то не було часу, то самопочуття не дуже, то ще щось. А варто було приїхати Вадику, і вони в мить перетворилися на абсолютно здорових людей. І навіть їздили зустрічати його на вокзал. Це нормально?

Брат просто живе у них і нічого не робить. Вони йому готують, ходять до магазину, навіть кімнату прибрали перед приїздом синочка.

Я себе такого ставлення не відчувала, напевно, ніколи. У дитинстві саме моїм обов’язком було прибирати в будинку. Та й готувати теж часто доводилося, я ж мала стати ідеальною господинею. Зараз взагалі навіть уявити не можу, щоб мене, дорослу жінку, обслуговували мама чи батько.

А ось для Вадика – хоч зірочку з неба. Я сподіваюся, він хоч гроші на продукти дає батькам, але навіть в цьому не певна. Хоча, коли ми з ним зустрілися в кафе на каву, брат навіть не запропонував пригостити мене і кожен заплатив сам за себе. Як вам?

Тож я вже навіть не знаю, на яких умовах він зупинився у батьків.

А родзинка – ось вона. Батьки сказали Вадиму, що лишать будинок йому. А мені нехай лишається наша дача. Ну нічого нового, втім.

Не новий, але доглянутий будинок мами й тата, і дача з ледве живими стінами і підлогою, яку треба повністю змінити. Навколо якої тільки бур’яни, сміття і бродячі тварини.

Як же так вийшло? Все просто. За словами мого брата, мама і тато повністю впевнені в моєму майбутньому. Я вже й онуків їм подарувала, тай пішла в чужу родину, прізвище змінило, уявіть собі!

А от якщо Вадиму треба буде пожити в рідному місті, то він сміливо може приїхати в рідні стіни, під рідний дах. Я навіть не здивуюсь якщо батьки зараз ремонт розпочнуть, та ще й у мене грошей на це проситимуть.

Я не можу зрозуміти, хай там що. Чому до мене таке ставлення? Не знаю, як на це реагувати, мовчати втомилася. Як гадаєте, попросити у мами й тата пояснень?

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page