fbpx
життєві історії
– А що мені, Андрія, чи що, просити на дачу мене відвезти в вихідний? – сказала днями свекруха тридцятирічній Варварі. – У нього сім’я, діти, а у вас… Ні, нехай Андрюша з дітьми побуде, він і так їх бачить рідко. А твій чоловік може і з’їздити, матері допомогти! – Варвара навіть сама не очікувала, що її так сильно зачеплять ці слова. Без дітей, виходить, не сім’я, чи що?

– …А що мені, Андрія, чи що, просити на дачу мене відвезти в вихідний? – сказала днями свекруха тридцятирічній Варварі. – У нього сім’я, діти, а у вас… Ні, нехай Андрюша з дітьми побуде, він і так їх бачить рідко. А твій чоловік може і з’їздити, матері допомогти…

Андрій – молодший брат Варвариного чоловіка, Павла. Втім, молодшим братом можна назвати його вельми умовно: різниця між братами всього рік. Вони і в школі навчалися в одному класі, і навіть одружилися в один рік.

Напередодні одруження синів свекруха продала свою троячку, купила собі однокімнатну, а решту грошей розділила навпіл між двома молодими сім’ями. Варвара з чоловіком розпорядилися грошима максимально грамотно – додали накопичень, взяли кредит, яку щосили виплачують достроково.

Брат же з дружиною відразу після весілля народили дитину, через рік – другого.

Чесно кажучи, Варвара таких людей, як Андрій і його дружина, взагалі не розуміє – живуть одним днем. Невістка щільно засіла з дітьми.

Квартиру знімають, гроші свекрухи, здається, протратили, живуть собі на втіху: невістка, як рукавички, змінює коляски, тягає немовлят на розвивалки, їдять делікатеси, машину купили…

Варвара ні за що б не стала народжувати дитину, не маючи власного житла. Не кажучи вже про другий малюка в знімну квартиру.

А ці нічого не бояться, сміливі такі. При цьому чудово розуміють, що розраховувати нема на кого: свекруха і так вже допомогла, чим могла, а невестки батьки допомагати і не збираються…

Свекруха у Варвари просто золото, звичайно. Грошима дітям допомогла, а тепер не вилазить від молодшого сина – допомагає невістці з дітьми. П’ять днів на тиждень ходить туди, як на роботу. І варить їм, і підлоги миє, і з дітьми водиться.

Одне тільки «але»: з усіма своїми проблемами свекруха йде… до старшого сина Павла, Варварину чоловікові. Привезти, відвезти, з’їздити за покупками, зганяти на дачу у вихідні, зустріти тітку Люду на вокзалі, привезти ліки…

Під час дачного сезону прохання про допомогу йдуть просто безперервним потоком. На дачу потрібно то і це, потрібно наймати робітників, лагодити будинок і паркан, везти добрива, обробляти ділянку…

З одного боку, матері, звичайно, потрібно допомагати. Але з іншого… Варвара з чоловіком і так практично не бачаться на тижні, з усіма роботами і підробітками, вихідних чекають, як манни небесної: виспатися, поспілкуватися, в магазини з’їздити – на тижні їм абсолютно ніколи цим займатися.

Будинки забратися, погуляти сходити, хоч в той же кіно в вряди-годи. Хіба мало справ у молодої сім’ї? Тим більше часто виходить так, що і в суботу вони працюють.

Варвара б не нарікала, будь її чоловік у матері єдиним сином.

Але синів-то двоє. Другий теж на машині, міг би і він хоч через раз мати відвезти, куди треба? Тим більше в ситуації, що склалася, коли мати весь тиждень сидить з його дітьми?

– Ольга Іванівна, а може, нехай Андрій з вами на дачу з’їздить? – якось заїкнулася Варвара. – Давайте хоч через раз? Просто у нас з Павлом теж справи є… і плани…

На що отримала чарівний відповідь від любимої свекрухи:

– Ні, Андрія просити не буду. У нього сім’я, діти, а Паші все одно робити нічого…

Варвара навіть сама не очікувала, що її так сильно зачеплять ці слова. Без дітей, виходить, не сім’я, чи що?

От тобі й маєш. Чесно кажучи, останнім часом Варвару терзають всякі нехороші думки на цю тему. Живуть вони з чоловіком вже без малого вісім років.

Вживають запобіжних засобів, звичайно, тому що поки не планують.

На них кредит, і на одну зарплату, якщо що її не витягнуть. Але раніше, в перші місяці знайомства, чесно кажучи, бувало по-всякому. Це добре, звичайно – все за планом. Проте підозріло. За вісім років – жодного «зальоту».

А чи вийде тоді, коли буде ТРЕБА, тобто через два роки? А раптом ні? Люди, кажуть, з 20 років намагаються і роками лікуються, ех.

А тут ще свекруха з цією своєю фразою – у молодшого, мовляв, сім’я, тому що діти у них, а у вас – так, не зрозумій що…

Напевно, невістку, дружину брата, теж можна зрозуміти – вона цілий день в чотирьох стінах з дітьми, чекає вихідних, щоб хоч якось замкнути дітей на чоловіка, і виривати батька з сім’ї теж не кращий вихід. У Варвари життя, як не крути, цікавіше. Кожен день люди, розмови, спілкування.

Але чому все вихідні одна сидить Варвара, а у справах матері їде виключно Павло? Так, у них з Варварою поки немає дітей, але це не означає, що вони не сім’я, і ​​їм не потрібен спільне дозвілля і відпочинок…

Або права свекруха, що звертається за допомогою до бездітного поки синові, не напружує відносини в родині молодшого – а Варвара якось переживе?

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page

facebook