fbpx

А тепер дітям смаколиків не дістається – все Захар наминає сам! А помічати недобре я почала, як сина першого народила. У тому році овочі за захмарними цінами продавали, а мама з дачі передала трохи домашніх фруктів-овочів. Повертаюся на кухню, а салату і слід загув. Останній інцидент трапився на хрестини другого сина перед Новим роком. Де м’ясо? Всі цукерки новорічні сам умняв, сину старшому майже нічого не дісталося

Коли ми з Захаром тільки познайомилися, він доглядав мене як царівну якусь. І квіти носив, і солодощами загодовував, і проводжав до воріт, коли в бібліотеці допізна засиджувалася.

Словом, не кавалер, а мрія! А як розписалися, то вся романтика і закінчилася, почалися робочі сімейні будні, як воно завжди трапляється.

Втім, випаровуватися закоханість почала поступово, не відразу, звичайно ж. Спочатку думалося, що стерпиться все, не чужі люди: як-не-як обітниці давали біля вівтаря! Але ні. Дрібні і (як спочатку здалося) милі чоловічі слабкості виявилися ознаками банального егоїзму.

А помічати недобре я почала, як сина першого народила. У тому році овочі за захмарними цінами продавали, а мама з дачі передала трохи домашніх фруктів-овочів, щоби здоров’я підтримати.

Так ось вирішила я салат весняний зробити. Тільки нарізала все, заправити не встигла, а в іншій кімнаті, чую, синочок розплакався, я й побігла заспокоювати. Повертаюся на кухню, а салату і слід загув. Запитую у чоловіка, мовляв, як так, чому не залишив мені нічого, а він і відповідає:

– Не втримався, не сердся, надто смачно було!

Після того випадку зникнення їжі все частішали. Скільки б я не наготувала, як тільки Захар один залишався, холодильник миттю спустошувався. Свекруха на мої скарги тільки докори сипала, мовляв, не годую як слід синочка її найдорожчого, тому так і виходить.

Комусь здасться, що я роблю з мухи слона, але для мене така поведінка неприйнятна! Адже справа навіть не в тому, що мені їжі не залишається, а в тому, що чоловік жодного разу про мене навіть не подумав.

Останній інцидент трапився на хрестини другого сина перед Новим роком. Запросили гостей за тиждень до свята, а того дня я кілька годин прокрутилася біля плити, щоб приготувати своє фірмове м’ясо по-французьки.

Потім на годину відлучилася, повернулася, а м’яса як не бувало, і гості вже на порозі. У таке безглузде становище я ще ніколи не потрапляла!

Скільки разів уже говорили з Захаром на цю тему, а він категорично слухати мене не бажає. Всі цукерки новорічні сам умняв, сину старшому майже нічого не дісталося.

Мабуть, на розлучення подаватиму. Як же далі жити з таким? Він так скоро не лише мене, а й дітей об’їдатиме. А цього я ніяк не можу допустити.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото – Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page