Коли я була в декреті, грошей не давав, купував щось, коли я вже дуже випрошувала, але в основному гроші на витрати давала мені мама. Зараз я вийшла на роботу, але зарплата невелика. І Вадим повністю припинив мене і дитину утримувати. Їсти лише собі купує, окрема поличка в холодильнику. Як я борщ зварю – собі відсипає…
***
Заміжня я три роки, і всі три роки хочу розлучитися! Чоловік виявився зовсім не тією людиною, за яку себе видавав.
Пішла від нього на якийсь час до мами, але дізналася, що при надії і повернулася до нього. Всі ті три місяці, що прожили окремо, Вадим мене слізно благав повернутися.
Сама я росла без батька, тата не стало, коли мені було 9 років, тому до шлюбу і родини ставлюся дуже і дуже серйозно, хочу, щоб мій малюк ріс в повній сім’ї і достатку.
Тепер ще про чоловіка. Проблема в тому, що він дуже жадібний!
Скупий на почуття, на емоції і звичайно, на гроші. Коли я була в декреті, грошей не давав, купував щось, коли я вже дуже випрошувала, але в основному гроші на витрати давала мені мама.
Зараз я вийшла на роботу, але зарплата невелика. Чоловік повністю припинив утримувати мене і дитину, переклав на мене велику частину витрат за сина і по господарству, хоча заробляє він дуже добре. У нього хороша квартира, хороша машина, речі, аксесуари, а малого не може одягнути, доводитися мені брати з зарплати наперед, щоб купити малюкові щось. Якщо щось Вадим і купить, то тільки в борг, аж до печенюшки або шоколадки, а я йому потім віддаю.
Все записується, і в кінці місяця виставляє мені список моїх боргів за мене і дитину, які я повинна повернути до останньої копійки!
Їсти лише собі купує, окрема поличка в холодильнику, з якої ми не можемо брати. Як борщ чи суп зварю – собі відсипає свою частину…
Вадим абсолютно не приділяє мені уваги і турботи, ледве-ледве на день народження і на 8 березня букетика подарує.
По господарству все на мені – дитина, готування, прасування, прибирання, прання. Гуляти з сином, лікувати його, підклеїти шпалери і так далі – все я роблю.
Вадим повертається з роботи, їсть і лягає спати. Про мене він зовсім не дбає, є машина, але на роботу мене не возить, добираюся сама. Живемо, як сусіди.
Спитаєте, чому я не можу зважитися піти від чоловіка? Справа в тому, що я не хочу стати тягарем мамі, хочу, щоб син ріс з рідним татом. У чоловіка хороший заробіток, і він зможе в майбутньому дати хорошу освіту синові і матеріальну базу.
Але я, як жінка вже така стомлена від такого життя, немає щастя жіночого, сильного чоловічого плеча.
Живу, наче мені 60 років, нікуди не ходжу, подруг майже не залишилося, тому що через побут ні на що немає часу, хоча мені всього 27 років, я молода, струнка і дійсно красива. Як мені зважитися піти, адже я розумію, що він не зміниться? Чи залишатися з Вадимом і цінувати те, що маю, адже у багатьх жінок і такого чоловіка немає?..
Автор: Олена
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
